ќтже, до складу кожноњ родини бдж≥л пост≥йно вход¤ть: одна (зр≥дка дв≥) доросла самка-матка, к≥лька сот (200 - 300) самцовтрутней ≥ багато (10000 - 30000) роб≥тник≥в, бувають ще самки, у ¤ких полов≥ орган≥ так розбудовуютьс¤, що вони можуть класти ¤Їчка, але незапл≥днен≥, тому що вони не можуть спаровуватис¤ ≥з самц¤ми; це трут≥вки. ћатки, роб≥тники й трут≥вки можуть розвитис¤ лише ≥з запл≥днених ¤Їць матки; трутн≥ ж з незапл≥днених ¤Їць ¤к маток, так ≥ трут≥вок (партеногенезис). «апл≥днене ¤Їчко через 3 доби даЇ безногу й безоку личинку, з ¤коњ може розвитис¤ неважливо ¤ка з 3-х форм самок, залежно в≥д того, ¤кий корм вона одержить (див. нижче). „ерез 6 дн≥в личинка робочоњ або через 5 дн≥в личинка матки, не лин¤ючи й не испражн¤¤сь, домагаЇтьс¤ власноњ б≥льшоњ величини, запечатуЇтьс¤ роб≥тниками у власному гн≥зд≥ кришечкою, що пол¤гаЇ з консистенц≥њ воску з пергою, плете кокон ≥з шовковистих ниток, прикр≥плюючи њх до воскових ст≥н гн≥зда, лин¤Ї й перетворитьс¤ в л¤лечку.  окон матки щ≥льн≥ше, але вистилаЇ лише вищу частину гн≥зда. „ерез 11 ( дл¤ робочоњ) або 10 дн≥в ( дл¤ матки) опосл¤ задрукуванн¤ гн≥зда юна бджола готова ( Ќа весь розвиток в≥д ¤Їчка до дорослоњ форми ѕ. потр≥бне: дл¤ матки - 16 дн≥в, дл¤ робочоњ - 20, дл¤ трутн¤ - 24). ƒо складу њж≥ личинок вход¤ть; а) харчова кашка, що в≥дригаЇтьс¤ з≥ шлунка робочих бдж≥л, що м≥стить нап≥впереварен≥ азотист≥ речовини й тому зовс≥м не складно перетравна; b) перга або кв≥тковий пилок ≥ с) мед. ћаткова личинка одержуЇ самий живильний корм прот¤гом усього - житт¤ харчову кашку; трутневые личинки до 4-го денька одержують кашку й мед, а п≥зн≥ше наполовину переварену пилок ≥ чистий пилок; личинки роб≥тник≥в спочатку одержують лише кашку, а пот≥м кашку з большенный дом≥шкою меду. ”с≥ ц≥ харчов≥ продукти, в≥ск, воду й бджолиний клей або замазку (propolis, тобто деревна смола, р≥зн≥ смолист≥ вид≥ленн¤ бруньок рослин ≥ т.п.) добувають т≥льки роб≥тники. ћед виходить ≥з нектару кв≥т≥в медоносних рослин≥, ¤кий надходить у зоб роб≥тник≥в ѕ.; при цьому п≥д д≥Їю слини частина тростинного цукру перетворитьс¤ у виноградовый - головну складову частина меду; цей мед отрыгаетс¤ ѕ. ≥ складаЇтьс¤ в особлив≥ гн≥зда в ст≥льнику, ¤кий запечатувавс¤ восковими кришечками, опосл¤ того, коли частина води улетучитс¤ й коли ѕ. вид≥лить у мед незначно мурашиноњ кислоти ≥з власного ¤доносного м≥шечка ( дл¤ попередженн¤ шумуванн¤ меду). Ќектар злизуЇтьс¤ ≥з кв≥т≥в конкретно ¤зичком. ѕерга збираЇтьс¤ або з волоск≥в т≥ла, до ¤ких вона пристаЇ з в≥дкритих пильовик≥в при вл≥занн≥ бджоли у кв≥тку або конкретно прогрызанием нерозкритих ще пильовик≥в; при вс≥м цьому ѕ. д≥Ї вс≥ма своњми ногами й зосереджуЇ пилок у кошичках ≥ щ≥точках; щоб перга не спадала, вона обприскуЇтьс¤ медом. ¬≥ск виходить ≥з перевареноњ перги й вид≥л¤Їтьс¤ мимовол≥ тонкими пластинками меж члениками черевц¤ з особливих залоз. «амазка збираЇтьс¤ щелепами й складаЇтьс¤ в кошички; вона вживаЇтьс¤ дл¤ замазуванн¤ отвор≥в ≥ щ≥лин у вулику, ≥ дл¤ покритт¤ сторонн≥х гниючих тел.