З особливою чуйністю приходив на допомогу российскему сільському господарству під час обговорення різних вопросцев, розгляді різних статутів урядових і земських сельскохоз. шкіл і, зрештою, при складанні загальнодоступних видань у допомогу хазяям-практикам, змушеним у корінь переулаштувати свої господарства опосля "Положення" 61 г. В індивідуальності отут слід загальмувати на "Настільній книжці", дуже коштовному по масі обробленого матеріалу видання, значима частина тексту якого належить його перу. Незалежно від цього, у якості влаштовувача або професіонала, він сприймав ініціативне роль у всіх видатних виставках як російських, так і закордонних, на різних конкурсах сельскохоз. машин і знарядь, при чому в індивідуальності приділяв багато уваги конкурсам "плужним". С. не залишав осторонь і сельскохоз. практичної діяльності. Именье "Смиренне" (Тульської губ.), по власному технічному й економічному благоустрою, представляє тому приємний приклад. Найвища повага нашого суспільства до праць С. виразилося не тільки лише обранням його в члени різних учених і сільськогосподарських суспільств, але й у самих співчутливих вітаннях у денек святкування 35-літнього ювілею (21 листопада 1889 г.) ученої й сельскохоз. практичної діяльності, при чому ініціативу святкування побрала на себе академія. Вийшовши, по закриттю академії, у який він пробув 30 років, у відставку, С. не переривав власних практичної сельскохоз. діяльності й літературних робіт. Він зайнявся з особливою любов'ю й напористістю пропагуванням спеціального сельскохоз. дамського утвору й встигнув побачити успіхи власних турбот по цьому предмету: у літню пору поточного 1900 р. були організовані при моск. сельскохоз. навчальних закладах особливі дамські сельскохоз. курси, якими, потрібно вважати, покладений у Рф початок високій жіночій освіті в області сельскохоз. пізнань. З початку 1898 г. С. займає пост голови вченого комітету хв. землед. і госуд. имуществ, полягаючи в теж час членом ради міністра й піклувальником богородицкого середнього сельскохоз. училища. Не вважаючи згаданих творів, С. надрукував багато статей, перекладів і переробок закордонних руководств. Приводимо найменування якихось: "Гіпсування землі" ("Сільське Хоз. і Лісів.", 1868, ч. 47 і 48); "Сельскохоз. пізнання й сельскохоз. утвір" (М., 1870; 2 изд. М., 1889); "Виснаження й добриво землі" ("Русявий. Сельск. Хоз.", т. II); " Про посів вообщем і рядовому в індивідуальності", "Обробка землі" ("Русявий. Сельск. Хоз.", 1871), "Забезпечення худоби кормовими засобами в сев. і на рубежі сев. і середньої смуги Рф" (М., 1871); "Оброблення льна" (М., 1872); "Сельскохоз. школа" ("Вестн. Європи", 1872, XII), " Про недоліки сучасного положення сельскохоз. індустрії" ("Тр. Валуевской Комісії", 1873), " Про заходи до подготовлению добротних керуючих" (1876); " Про величину хоз. одиниці й забезпеченні худоби кормовими засобами в середній чорноземній смузі Рф"; " З моєї сельскохоз. практики" ("Тр. Вольн. Економ. Суспільства", 1886 - 87), "Підручник особистого рослинництва: рільництво" (Спб., 1888; вип.