в 1833 г. ¬ 1850 г., зак≥нчивши курс 2-й спб. г≥мназ≥њ, зарахувавс¤ в студенти √орыгорецкого землеробського инст. ¬ 1854 г. був залишений при нареченому ≥нститут≥ педагогом ≥ асистентом керуючого фермою, а в ос≥нню пору 1860 г.. п≥сл¤ поверненн¤ ≥з закордонноњ 3-х л≥тнього в≥др¤дженн¤, одержав там же професорську кафедру. ўе ран≥ше, а конкретно в 1856 г. —. був в≥др¤джений у ѕрибалт≥йськ≥ губ. дл¤ досл≥дженн¤ м≥сцевих зразкових господарств, при чому зв≥т про цю подорож був прем≥йований м≥н≥стерством госуд. имущ. «а час перебуванн¤ за кордоном, особливо довгостроково залишавс¤ в ≤Їн≥, де займавс¤ досл≥дженн¤м природничих наук, основним образом х≥м≥њ п≥д керуванн¤м Ћемана. ѕ≥д час перебуванн¤ —. за кордоном, в≥н ознайомивс¤ практично з ус≥ма вищими с≥льськогосподарськими навчальними закладами Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ, Ѕельг≥њ й ¬еликобритан≥њ, прослухав там р¤д пер≥одичних курс≥в, огл¤нув багато видатних господарств, виконав к≥лька доручень в≥д власного м≥н≥стерства. ”¤вите соб≥ один факт про те, що вернувшись у –ос≥ю в 1860 г., об≥йн¤в посаду молодшого доктора ≥нституту, в≥в з≥ студентами, не вважаючи того, зан¤тт¤ по пол≥тичн≥й економ≥њ. ≤ нав≥ть не треба й говорити про те, що на ц≥м поприщ≥ —. позначивс¤ енерг≥йним д≥¤чем. Ѕажаючи зробити викладанн¤ найб≥льш пл≥дним ≥ разом з тем внести живу ≥н≥ц≥ативу в середовище учн≥в, —. орган≥зував так назыв. "сем≥нар≥њ", на ¤ких читалис¤, дискуссировались ≥ критикувалис¤ студентськ≥ твори. Ѕагато зробив також за час перебуванн≥ в ≥нститут≥ й дл¤ поповненн¤ й збагаченн¤ с≥льськогосподарського музею р≥зними колекц≥¤ми, вибраними й знайденими на англ≥йськ≥й глобальн≥й виставц≥ в 1862 г. ¬ 1868 г., по захисту в спб. ≥нститут≥ маг≥стерськоњ дисертац≥њ "¬апно, ¤к зас≥б в≥дновленн¤ родючост≥", був переведений на куций час у спб. с≥льськогосподарський ≥нститут, але у вересн¤ такого ж року був уже призначений доктором у знову засновану в ћоскв≥ ѕетровську с≥льськогосподарську академ≥ю, ¤коњ й належить майбутн¤ д≥¤льн≥сть —., ¤к доктори землеробства. –азом ≥з читанн¤м лекц≥й в≥н зайн¤вс¤ орган≥зац≥Їю допом≥жних установ при академ≥њ - сельскохоз. музею, опытнейшего пол¤ й агроном≥чноњ лаборатор≥њ, адаптованоњ њм дл¤ самост≥йних студентських досл≥дницьких роб≥т, ≥н≥ц≥ативно спри¤в п≥дстав≥ ком≥тету сельскохоз. консультац≥й ≥ п≥дстав≥ м≥сцевого сельскохоз. друкованого органа ("–ос≥йське —≥льське ’оз."), редактором ¤кого був прот¤гом 2-ух рок≥в, з'¤вивс¤ основним орган≥затором ≥ прац≥вником столичноњ пол≥техн≥чноњ виставки, виступав лектором у ц≥лому р¤д≥ сусп≥льних читань, ¤к у ћоскв≥, так ≥ в —. ѕетербургов≥. „астина таких лекц≥й була оброблена пот≥м у книжку "Ѕази польовоњ культури" (изд. 2, т. I ≥ II, ћ., 1882-84). ” л≥тню пору —. один ≥ з≥ своњми учн¤ми в≥дв≥дував р≥зн≥ м≥сцевост≥ –ф, вивчав положенн¤ с≥льськогосподарського промислу в р≥зних њњ смугах, при чому плодом таких досл≥дницьких роб≥т з'¤вилас¤ книжка "—татт≥ про рос≥йське с≥льське господарство, його недол≥ки й заходах до його вдосконаленн¤" (1857-82; —пб., 1883).