ѕервинна будова збер≥гаЇтьс¤, з дуже жалюг≥дними зм≥нами, у папоротей, однодольних ( кр≥м лише ¤кихось Agave, Jucca, Dracaena) ≥ де¤ких двочасткових; у б≥льшост≥ ж двочасткових, а також у хвойних воно м≥н¤Їтьс¤ до невп≥знанност≥. ÷¤ зм≥на обумовлюЇтьс¤, в-1-х, тим, що з поверхн≥ —., зам≥сце шк≥рочки, розбудовуютьс¤ нов≥тн≥ тканини, що криють, - перидерма й п≥зн≥ше к≥рка, а снутри —. виникають нов≥тн≥ судинно-волокнист≥ пучки, розростаютьс¤ старенькые, так що виникаЇ вторинний луб ≥ вторинна деревна порода; по¤ва њх обумовлюЇтьс¤ д≥¤льн≥стю камб≥ю, що зал¤гаЇ суц≥льним к≥льцем меж деревною породою й лубом. ƒеревна порода розбудовуЇтьс¤ заур¤дно посильнее, коли луб, так що стовбур пол¤гаЇ приемущественно з деревноњ породи, де прим≥тн≥ бувають р≥чн≥ к≥льц¤, що утворюютьс¤ завд¤ки повторюван≥й д≥¤льност≥ камб≥ю. як випливаЇ, деревний стовбур складаЇтьс¤ з наступних частин: перидерми (або к≥рки), кори, що пол¤гаЇ з кори фактично й з лубу, камб≥ю й деревноњ породи, пор≥заноњ серцевинними промен¤ми; серцевини ж час в≥д часу не буваЇ, час в≥д часу вона розвинена дуже не багато. “ому що камб≥й складаЇтьс¤ з тонкост≥нних кл≥тинок, що просто розриваютьс¤, то перидерма (к≥рка) ≥ кора просто в≥дд≥л¤ютьс¤ в≥д деревноњ породи. ƒеревна порода в одних дерев суц≥льно схожого кольору й схожоњ властивост≥, в ≥нших рослин центральна частина деревноњ породи р≥знитьс¤ в≥д периферичноњ своњм кольором (вона темн≥ше), щ≥льн≥стю й ≥ншими властивост¤ми; у таких рослин деревна порода д≥литьс¤ на ¤дро (центральну частину) ≥ заболонь. «авд¤ки розвитку большенный маси деревноњ породи, —. здобуваЇ можлив≥сть виносити значну вагу величезноњ к≥лькост≥ сук≥в, що з'¤вл¤ютьс¤ на ньому, галузей, лист≥в ≥ плод≥в. Ќе утрудн¤Їтьс¤ в такому —. ≥ проведенн¤ живильних речовин в≥д корен¤ до лист≥в ≥ назад, тому що у вторинному луб≥ зал¤гають іратчаст≥ трубки, що служать дл¤ проведенн¤ речовин, вироблюваних рослиною, а в юний деревн≥й пород≥ ( тобто в заболон≥) перебувають трахеиды й трахењ, по ¤ких проход¤ть вода й речовини, що поглинаютьс¤ коренем; у стареньк≥й же деревн≥й пород≥ хоча й перебувають т≥ ж елементи, але вона маЇ призначенн¤ чисто механ≥чне, а конкретно доставл¤ти крепкость —.; от чому дупласт≥ дерева живуть по многу рок≥в, не страждаючи в≥д недол≥ку серединноњ частини деревноњ породи, поки в≥тер не звалить њх. ¬торинна деревна порода представл¤Ї не вважаючи того м≥сце, де в≥дкладають про припас, на зиму, запасн≥ живильн≥ речовини, тому що до складу њњ, не вважаючи пров≥дних частин (також механ≥чних, тобто деревинних волокон, так назыв. либриформа), вход¤ть паренхиматические кл≥тки, або розкидан≥ посередин≥ пров≥дних частин, або згрупован≥ в р¤д≥ найб≥льше або найменш маленьких, найб≥льше або найменш б≥льших, те товстих, те тонких серцевинних промен≥в. ” зимову пору ц≥ кл≥тки суц≥льно набит≥ крохмалем ≥ ≥ншими субстанци¤ми. “ак≥ зовн≥шн¤ форма й будова —., ¤к органа, що п≥дтримуЇ в пов≥тр≥ на св≥тл≥, листи й плоди. ‘орма —. маЇ величезне значенн¤ в описов≥й ботан≥ц≥. Ќе вважаючи позначених форм, вообщем —.