м≥ст¤ть токсини.
Ѕ. ≤.
—товбур (caulis) - осьовий орган рослин, що зростаЇ необмежено на власн≥й вершин≥ й виробл¤ючий в акропетальн≥й посл≥довност≥ б≥чн≥ орган≥ - листи. ¬ершина —. здеб≥льшого кон≥чна або нап≥всферична й на противагу вершин≥ корен¤, ≥ншого осьового органа рослин≥, нага¤, тобто вона не од¤гнена особливою захисною тканиною, схожоњ кореневому чехлику, тому що вона, будучи прикрита юними листами, що густо й щ≥льно нал¤гають один на ≥нший, досить захищена ними в≥д ус¤ких зовн≥шн≥х неспри¤тливих критер≥й. ” м≥ру наростанн¤ стеблевой вершини в довжину з'¤вл¤ютьс¤ нов≥тн≥ листи, а старенькые, що ран≥ше утворювалис¤, не багато помалу, розростаючись, розповзаютьс¤ один в≥д ≥ншого, в≥дхил¤ютьс¤ уб≥к ≥ ухвалюють звичайне дл¤ даного рослини положенн¤. “ака розб≥жн≥сть лист≥в у значимому ступен≥ залежить в≥д того, що д≥л¤нки стеблевой вершини, що перебувають меж 2-м¤ почерговими листами, розт¤гуютьс¤ в довжину, завд¤ки, що в≥дбуваЇтьс¤ в њхньому вставному (интеркал¤рному) росту; п≥д к≥нець на д≥л¤нц≥ —., що припинив власний р≥ст у довжину, листи перебувають час в≥д часу на досить значимому в≥дстан≥ один в≥д ≥ншого, ≥ —. стаЇ тод≥ виразно розчленованим на вузли й междоузли¤, тобто —., у м≥ру подовженн¤ междоузлий ( тобто пром≥жк≥в меж листами), виходить з≥ стану бруньки. —товбур у дуже найр≥дших вар≥антах (в однодольних, напр. пальм, деревопод≥бних папоротей ≥ ≥н.) залишаЇтьс¤ звичайним, не г≥лл¤стим; звичайно ж в≥н г≥лкуЇтьс¤ моноподиально, симподиально або дихотомически; розгалуженн¤ обумовлюЇтьс¤ або роздвоЇнн¤м вершини (дихотом≥чне), або виникненн¤м у пазус≥ лист≥в нов≥тн≥х бруньок такого ж будови, ¤к ≥ верх≥вкова брунька. ¬≥тки (rami) йменуютьс¤ також суками, —. другого, третього ≥ т.д. пор¤дку. ¬≥д методу розгалуженн¤ —. залежить загальний вид рослин. –озм≥ри —. дуже р≥зн≥; час в≥д часу в≥н дуже малий (у ¤кихось мох≥в у трохи див довжини й у трохи мм. товщини), а час в≥д часу домагаЇтьс¤ колосальних розм≥р≥в ¤к у довжину, так ≥ в товщину, при чому в довгол≥тн≥х двочасткових рослин ≥ у хвойних в≥н часом нарощуЇтьс¤ й у довжину, ≥ в товщину. Ѕольшенные —. живуть по пар≥ рок≥в, а час в≥д часу стор≥чч¤ми й нав≥ть тис¤чор≥чч¤ми (Taxus baccata, Dracaena Draco ≥ ≥н.); в ≥нших рослин —. живуть р≥к або два (однор≥чн≥ й двулетние —.). —ум≥ш —. також р≥зна: в одних рослин —. завжди залишаютьс¤ м¤генькими (так наз. трав'¤нист≥ —. у травок, так≥ ж однор≥чн≥ —. у довгол≥тн≥х рослин≥ кореневищ, що зимують за допомогою, бульб, цибулин), в ≥нших вони згодом стають щ≥льними, твердими (так наз. дерев'¤нист≥ —. у чагарник≥в, дерев); наймогутн≥ший дерев'¤нистий —. дерев йменуЇтьс¤ заур¤дно стовбуром (truncus). ‘орма —. заур¤дно цил≥ндрична або, правильн≥, вузько кон≥чна, тому що до вершини в≥н пост≥йно тонше, чим до п≥дстави; але в≥д такоњ форми спостер≥гаютьс¤ р≥зн≥ в≥дхиленн¤; так, у пальм —. здеб≥льшого маЇ саму б≥льшу товщину по середин≥, до п≥дстави ж ≥ до вершини в≥н тонше, у кактус≥в ≥ ¤кихось молочаев —. товстий, м'¤систий, час в≥д часу тонкий лепешковидный (в Opuntia, напр.), час в≥д часу багатогранний (в Gereas, р≥зних Euphorbia), кул¤стий (в Mamillaria), бочонковидный (в Bombax), тонкий стр≥чкопод≥бний (у р≥зних л≥ан); у губоцветных —.