Вів. Кабінет. В 1811 г., за плани й фасади монумента російським воякам, що впали в битві під Полтавою, визнаний гідним имп. академією худ. звання академіка, а в 1827 г. визнаний її почетн. вольн. общником". І дійсно, головні його роботи: будівля по своїх проектах будови Имп. ліцею при бол. Царскосельском палаці (1811), казарм л.-гв. Павловського полку, що на Царицином лугу (1817), спостроек і церкви придворного стаєнного відомства (1817), Нарвских тріумфальних воріт (1827), собору Спаса Перетворення (1829), Троїцького собору в Измайловском полку (1835) і Столичних тріумфальних воріт у Спб.; зведення китайського села в Царскосельском палацовому парку (1818), переробка якихось частин Зимового й Таврического палаців (1819), поновлення Царскосельск. больш. палацу опосля пожежі (1820), закінчення будівлі Собору всіх навчальних закладів, що залишався недовершенною опосля Растрелли (1835) і поновлення однієї половини Зимового палацу, що постраждала від пожежі (1839).
Статус(Status) (панцира.) - положення, стан; S. quo - положення, у якому особа або предмет перебуває або перебувало; S. quo ante (bellum) - положення країн, що передувало початку війни. У римському праві S. позначало також три основні ознаки особи (persona): волю (S. libertatis), римське громадянство (S. civitatis) і родиний стан (S. familiae); зміна такого S. тягло за собоq capitis deminutio.
Статут (панцира.) - положення, закон; у середні століття в Західній Європі так називалися міські привілеї, а також родові закони вищої знаті. У Німеччині С. йменуються статути різних громад, компаній і акціонерних товариств. У Великобританії С. (Statute) значить законодавчий акт, виданий за згодою парламенту й корони, на противагу указу (Ordinance), для якого не потрібно згоди обох палат.
Стафілокок (Staphylococcus Ogston) або гроздекокк - так названі були ті мікрококи, які в продуктах мають вигляд коків, зібраних у маленькі купки й сиим різняться від цепочковидных стрептококів. З ботанічної точки зору С. особливого роду мікробів не представляють, тому що при пізнаваних критеріях усі мікрококи володіють здатністю давати форми, подібні С. З мед крапки зорі С. йменуються дрібні організми, що належать до гноеродным мікрококам. Найвідоміші з них: S. pyogenes aureus (Rosenbach), S. p. citreus (Passet), S. p. albus (Rosenbach) - гроздекокки золотавий, лимоновий і білосніжний. С. дуже всепоширені в природі - у повітрі, пили й на поверхні різних предметів, вони зустрічаються як на людському тілі, так і в порожнині рота, кишкового тракту й у піхву. Живучи сапрофітами, вони одержують, при пізнаваних критеріях, вірулентність і викликають тоді нагноєння і явища запалення. Фурункул, карбункул, везикулезные запалення шкіри, остеомиелит, а рівно й амилоидное переродження печінки, селезінки й бруньок - викликаються С. У культурах С. розбудовуються на різних середовищах. Пігменти С. утворюються лише при доступі кисню повітря, самі ж вони можуть слабко розбудовуватися й у критеріях анаеробіозу. Фільтровані культури С.