З метою приростити засобу, що збирається псковським дворянством, спб. белетристи розв'язали видати "Пушкінський збірник", за редакцією П. П. Гнєдича, Д. Л. Мордовцева й К. К. Случевского. Столичне суспільство аматорів російської словесності ухвалило в травні й у перших числах червня 1899 г. улаштувати "Пушкінську виставку" і доручило секретареві суспільства (Д. Д. Мов) до ювілею денька сторіччя народження П. приготувати праця: "Пушкін і суспільство аматорів Росс. словесності". Для виробітку програмки святкування прийдешнього ювілею П. при Имп. Акд. Наук, під головуванням її президента, вел. князя Костянтина Костянтиновича, заснована комісія, 1-ое засідання якої відбулося 20 листопада 1898 г.
Бджоли (Apini) - підродина жалоносних перепончатокрылых комах (Нуmenoptera Aculeata) сем. бджолиних (Apidae), що відрізняється від інших підродин відсутністю кінцевого шипу на задніх гомілках. Сюди ставляться три сучасні роди: Melipona (141 вид), Apista (l вид) і Apis (185 видів). Рід Apis характеризується 3-мя практично идиентично большенными кубитальными клітками й надзвичайно довгуватої променевої (довжина її в чотири рази більше ширини) на фронтальних крилах, надзвичайно довгуватою мовою, витягнутим черевцем, волосатими очима, розташованими трикутником вічками й двучлениковыми губними й одночлениковыми щелепними щупальцями. Самий всерозповсюджений і публічний вид - звичайна П. (Apis mellifica). Тіло її темне, шовковисто-блискуче, покрите рудувато-сірими волосками. Самка ("королева" або "матка") - струнка, з веретеноподібн черевцем, що далеченько видаються за кінці крил, з маленьким носиком (rostrum) і без збірного апарата; робоча (недорозвинена самка) - примітно найменшої величини, зі збірним апаратом, що полягають із кошичка й щіточки з ручкою й з довгуватим носиком; самець ("трутень") із шовковисто-блискучим черевцем, своїм тупим кінцем не видатним за кінці крил, маленьким носиком і большенными дотичними на тім'ї очима. По розцвіченню розрізняють кілька різновидів, з яких найголовніші: а) північна П. (A. mellifica in sp.) - одноколірна, чорна, зустрічається у всій північній Європі, у південній Франції, Іспанії, Португалії, Італії, Далмації, Греції, у Криму, Малій Азії, Алжирі, Гвінеї, на мисі Гарної Надії й у помірній Америці; b) італійська П. (A. ligustica), із чорним щитком, а в самки (матки) з буро-червоною підставою черевця і яскраво-червоними ногами, водиться в Північній Італії, Тіролеві, Італійській Швейцарії, поширюється по Німеччині; с) жовта П. (A. cecropia), з жовтуватим щитком, зустрічається в південній Франції, Далмації. Сербії, Сицилії, Криму, Малій Азії й на Кавказі; d) єгипетська П. (A. fasciata), із червонуватим щитком і білосніжними волосками, всепоширена в Єгипту, Сицилії, Аравії, південній Азії ( до Гімалаїв); е) африканська П. (A. adansoni і nigritarum) трохи темніше попередньої, живе у всій тропічній Африці, f) мадагаскарська П. (A. unicolor) зовсім темна, зустрічається лише на о. Мадагаскарі й о. Св. Маврикія. П. живуть у дійсний час лише у вуликах суспільствами (вірніше родинами, тому що вулик населений нащадками однієї матки); окремі ж екземпляри не можуть жити поза вуликом і навіть кілька самців (трутнів) з декількома самками (матками) не можуть продовжити власного роду при відсутності робітників.