—тудентство нов≥тнього типу згрупувалас¤ по переваз≥ в 2-ух кружках - —танкевича й √ерцена. ќбоЇ кружка, хоча й одушевлен≥ одним ≥ цим же жаром б≥льших ≥ незапл¤мованих прагнень, практично не мали меж собою сп≥лкуванн¤ й частково нав≥ть войовничо ставилис¤ друг до друга. ¬они були представниками 2-ух напр¤мк≥в.  ружок —танкевича ц≥кавивс¤ по переваз≥ вопросцами в≥дверненими - ф≥лософ≥Їю, естетикою, л≥тературою - ≥ був ≥ндиферентний до вопросцам пол≥тичним ≥ соц.  ружок √ерцена, що теж багато займавс¤ ф≥лософ≥Їю, в≥ддавав свою увагу не ст≥льки л≥тератур≥, ск≥льки вопросцам сусп≥льного устрою. ƒо складу кружка —., сначало чисто студентського, але, що продовжував жити в найт≥сн≥шому духовному сп≥лкуванн≥ й опосл¤ того, ¤к члени його в 1834-1835 рр. залишили ≥нститут, входили: профес≥йний ≥сторик —ерг≥й Ћад≥в, поети  расов ≥  лючник≥в, п≥знаваний пот≥м п≥клувальник кавказ. околиц¤ ЌевЇров; кол≥р допов≥дали кружку спочатку сам —., пот≥м  ост¤нтин јксаков ≥ ЅЇл≥нський. « не студент≥в дуже близький був до —. його земл¤к  ольцов, талант ¤кого —. 1-ый оц≥нив; в≥н же видав 1-ый зб≥рник в≥рш≥в  ольцова. “рохи п≥зн≥ше до кружка найт≥сн≥шим образом примикають ћиша Ѕакунин,  отк≥в, ¬асиль Ѕотк≥н ≥ √рановський. ÷е були люди р≥зних темперамент≥в ≥ духовних орган≥зац≥й, але вс≥х њх з'Їднувало приваблив≥сть незвичайно св≥тлоњ, во≥стину бездоганноњ особистост≥ глави кружка. —. представл¤Ї собою дуже найр≥дший приклад л≥тературного д≥¤ча значенн¤, що не маЇ н≥¤кого, у ¤кост≥ письменника, що й все-таки наклав свою печатка на ц≥лий пер≥од рос≥йськоњ л≥тератури. —. - творець надзвичайно негарний quasi- ≥сторичноњ драми (" —копин-Ўуйский"), слабенькоњ пов≥ст≥, 2-3 10-ов в≥рш≥в другор¤дного значенн¤ й дек≥лькох уривк≥в ф≥лософськоњ вдач≥, досить захоплюючих, але в≥дшуканих лише опосл¤ погибел≥ —. у паперах його й написаних ц≥лих 20 рок≥в через. Ќадзвичайно чудова його переписка ≥з друз¤ми, повна блискаючих думок, влучних визначень л≥топис, що й представл¤Ї собою, його глибоко щироњ запопадливост≥ дов≥датис¤ правду; але й ц¤ переписка була з≥брана в одне ц≥ле лише 20 рок≥в опосл¤ його погибел≥. ”весь цей л≥тературний багаж —., разом з перекладами й перепискою, зайн¤в маленький томик (ћ.. 1857; 2е изд.. без переписки, ћ., 1890), ≥ не в ньому джерело головного значенн¤ —. Ќе волод≥ючи б≥льшим л≥тературним даруванн¤м, в≥н був надзвичайно профес≥йною особист≥стю просто ¤к людей. ќбдарований вузьким естетичним чутт¤м, жаркою любов'ю до мистецтва, величезним ≥ ¤сним розумом, здатним розбиратис¤ в самих в≥двернених вопросцах ≥ глибоко вникати в њхню суть, —. давав навколишн≥м могутн≥ духовн≥ ≥мпульси й будив найкращ≥ сили розуму й почутт¤. …ого жива, нер≥дко т¤муща бес≥да була незвичайно пл≥дна. «верн≥ть увагу на те, що вс¤к≥й суперечц≥ в≥н ум≥в допов≥дати найвищий напр¤мок; усе др≥бне й неварте ¤кось саме собою в≥дпадало в його присутност≥ —. ¤вл¤в собою запаморочливо гармон≥йна комб≥нац≥¤ моральних ≥ ≥нтелектуальних плюс≥в. ¬ ≥деал≥зм≥ —. не було н≥чого напускного або штучно п≥дн¤того; ≥деал≥зм орган≥чно проникав ус¤ його ≥стоту, в≥н м≥г просто й в≥льно дихати лише на г≥рських висотах духу.