б≥бл≥отеку- читальню, будинок дл¤ нем≥чних старих (12 мжч., 25 жнщ.) ≥ при ньому 2 школи - дл¤ мальч. (65 ч≥л.) ≥ дл¤ д≥в. (50 ч≥л.), безкоштовну њдальню, книжковий склад, що постачаЇ найб≥дн≥ш≥ школи навчальними пос≥бниками. 2-ое сусп≥льство маЇ 2 школи (89 ч≥л.) ≥ при њхн≥ пооб≥дн≥ класи (92 ч.), 4 нед≥льн≥ шк., 2 бесплатн. б≥бл≥отеки-читальн≥, 1 дешевеньку платну б≥бл≥отеку ≥мен≥ ¬. ћ. ЅЇл≥нського; воно влаштовуЇ народн≥ читанн¤ (62), ¤к≥ в 1899 г. в≥дв≥дало найб≥льше 5000 ч≥л. ћ≥сто. обществен. б≥бл≥отека з 14564 тт., м≥ських безкоштовних б≥бл≥отек-читалень 3, книжкових магаз. 4, друкарень 5; газет видаЇтьс¤ 3 (одна- особистою особою). —усп≥льства: црк. археологич., медицинск., ветеринарне, мисливське, дл¤ спри¤нн¤ захисту й вихованн¤ дитинок, допомоги б≥дним, вспомоществ. найб≥дн≥шим учениц¤м —. жен. г≥мн., допомоги в≥дсутн≥м учн¤м —. супруг. г≥мн. Ѕогад. 2, на 70 ч≥л. 5 л≥карень при учебн. завед., 1 при тюремн. замку, пол≥кл≥н≥ка прик. общ. призр. на 25 дах., 2 город. л≥карн≥ дл¤ прихожих, 1 частн. очна л≥карн¤, прийомний спок≥й при ст. жел. дорвей. ¬ольнопрактикующих доктор≥в 14, стоматолог≥в 4, аптек 3. ѕо кошторису 1899 г. зробило город. доход≥в 190802 руб.; витрачено 178387 р., у тому числ≥ на зм≥ст город. управл. 34936 р., на народн. утв≥р 25339 р., на медиц., ветеринарну й сан≥тарну частини 10037 р., на публ≥чне п≥клуванн¤ 3915 р., на благоустр≥й м≥стечка 25116 руб., на зм≥ст м≥ськоњ м≥л≥ц≥њ 19823 р., на пожежну частину 8715 р. —. становить к≥нцевий пункт —тавропольськоњ в≥тки ¬ладикавказской жел. дорвей.
—талактити або капельники - типов≥ натечные утвору, що спускаютьс¤ на подобу крижаних бурульок з≥ стел≥ ¤кихось печер, що утворювалис¤ у вапн¤ках. —., у величезн≥й б≥льшост≥ випадк≥в, складаютьс¤ з волокнистого б≥лосн≥жного або жовтого вапн¤ного шпату, до ¤кого час в≥д часу дом≥шуЇ арагон≥т; ще пореже зустр≥чаютьс¤ —. з незапл¤мованого арагон≥ту (јнтипаросска¤ пещ.) ≥ бурого зал≥зн¤ку. ¬≥дом≥, але, випадки, коли —. складалис¤ з, що чергуютьс¤ концентричних шар≥в кальциту й с≥рчистих метал≥в: свинцевого блиску, с≥рчаного колчедана, цинковоњ обманки (—≥вба. јмерика). ѕоходженн¤ —. у б≥льшост≥ випадк≥в роз'¤сн¤Їтьс¤ тим, що вода, що циркулюЇ в земн≥й кор≥ й утримуюча в розчин≥ вуглекислоту, проникаючи по тр≥щинках вапн¤к≥в, розчин¤Ї частково ц≥ крайн≥ й переносить вуглекислий кальц≥й у розчин≥.  оли тр≥щинки, по ¤ких проникаЇ така вода, в≥дкриваютьс¤ в стел≥ печери, те виступаюч≥ з њхньоњ крапл≥ частиною сковзають ≥ падають по ст≥нках печери, частиною ст≥кають по виступах стел≥ й збираютьс¤ на њхн≥х к≥нц¤х, втрачають внасл≥док випару вуглекислоту й в≥дкладаю отут частину розчиненоњ в њхн≥м вуглекислому вапн≥; пот≥м крапельки падають з≥ значимоњ висоти на дно печери, внасл≥док струсу втрачають ще ¤кусь к≥льк≥сть вуглекислоти й вид≥л¤ють нова к≥льк≥сть осаду. ” п≥дсумку, хоча робота кожноњ окремоњ крапл≥ незначна, прот¤гом стол≥ть в≥дкладаЇ величезна к≥льк≥сть осаду, ¤кий частиною над≥л¤Ї нев≥рною к≥ркою ст≥нки печери, утворюючи на н≥й незвичайн≥ виступи, частиною спускаЇтьс¤ з≥ стел≥ у вигл¤д≥ бурульок, те конусопод≥бноњ форми, р≥зних розм≥р≥в, то у вигл¤д≥ трубок, загострених на нижньому к≥нц≥ й час в≥д часу, ¤к усе говор¤ть, порожн≥х.