Це підняття температури відбувається в 3
- 4 години, а падання при наступному засипанні відбувається в 5 - 6 раз неспішні. Передня частина тіла зігрівається швидше задньої. При 0° бабаки прокидаються й тривалий час залишаються бадьорими. Напроти, коли в літню пору знизити навколишню температуру до - 10 або - 6, то бабаки впадають у С. При надзвичайно сильному охолодженні сплячий бабак починає дихати енергійні, серденько його б'ється потужні, але пізніше впадає в коматозний стан і гине. Вогкість повітря не має ніякого впливу на С. Цікаво відзначити, що бабаки з вирізаними півкулями також упадають у С. і можуть просипатися, але при всім цьому інші частини мозку, якось четыреххолмие, смугасті тіла, зорові пагорби, повинні бути цілі й не ушкоджені. Ушкодження ж цих частин викликає порушення ритму подиху, конкретна затримка його, спад температури й т.п. явища. Зрештою Дюбуа доходить висновку, що С. є наркотизирование внаслідок скупчення вугільної кислоти. Основне підтвердження цього положення полягає в тому, що, змушуючи бабака дихати повітрям із зайвим змістом вугільної кислоти, Дюбуа змушував його впадати в сон з усіма ознаками звичайної С., тобто зі спадом температури, затримкою подиху й т.п. Під час С. бабак сам створювати вугільну кислоту й вона, затримуючись у крові, викликає наркотизацію. Що стосується до інших звіриних, то спостереження над ними далеченько не різняться докладністю. Укажемо тільки на якісь сторони. Температура, при якій наступає С., для різних звіриних різна: так соня впадає в С. при +4° або 5, кажани і їжаки при +6° або +7°; ховрашки при 0° а зайці, білки, борсуки, ведмеді, упадають у С. лише при низьких температурах (борсуки при - 20°). Число серцевих скорочень у різних звіриних під час С. по-різному: у бабака - 8 - 10 раз за хвилину, у летучої миші 50 ( у звичайному стані в як би першого 90, в 2-ой 200). Дуже хочеться підкреслити те, що якісь говорять, що число кров'яних кульок у бабаків і ховрашків падає не тільки лише повністю, але й відносно, а конкретно з 7 мільйонів на 1 кв. див. падає до 2-х. Число подихів за хвилину також варіює: ховрашки роблять 1 - 4 подиху у хвилинку (бадьорі 40 - 60); бабак - 7 - 10; їжак - 4 - 5; летуча мити - 5 - 6; соня - 9 - 10. Різниця в температурі тіла також існує й коштує у зв'язку з температурою середовища. Бабаки при навколишній температурі - 10° мають температуру +7 і +5, ховрашки при 0° мають +12°; соня при +3° має 31/2, при +4° має - 10, при 15° - 14°. Вообщем же всі ці числа коштують залежно від глибини сну, який залежить від зовнішніх критерій і загального плину С. Усе давно знають те, що спочатку й кінці С. сон найменш глибокий, чому в середині. Одні звірині під час С. не ухвалюють їжі, інші - ухвалюють під час маленьких періодів пильнування. Побачені в сплячих звіриних якісь конфігурації в гістологічній будові епітелію шлунка, печінки, кров'яних тілець. Відзначимо ще, що майже всі звірині, риби і якісь безхребетні, для яких С., очевидно, не є повсякденн явищем, що входять в актуальний цикл, володіють здатністю при зниженні температури впадати в заціпеніння й навіть леденіти зовсім і пізніше оживати.