«начима ≥зюминка самого дихального процесу п≥д час. —. - це зменшенн¤ вживанн¤ кисню, а конкретно споживане в цей час к≥льк≥сть падаЇ до 1/30 або до 1/40 того, що споживаЇтьс¤ зв≥риним п≥д час пильнуванн¤. ¬≥дношенн¤ меж к≥льк≥стю вид≥люваноњ вуглекислоти й споживаним киснем теж стаЇ ≥ншим п≥д час —.: вид≥ленн¤ вуг≥льноњ кислоти падаЇ ще б≥льше, н≥ж споживанн¤ кисню. ÷¤ под≥¤ говорить на користь того, що п≥д час пильнуванн¤ орган≥зм споживаЇ найб≥льш багат≥ вуг≥льною кислотою вуглеводи, а п≥д час —. переважаЇ споживанн¤ жир≥в. ¬≥дм≥нност≥ в к≥лькост≥ кисню п≥д час —. ≥ пильнуванн¤ в артер≥альн≥й кров≥ не було побачено, але венозна кров робитьс¤ в спл¤чого б≥дн≥ше киснем ≥ багатше вуг≥льною кислотою. ѕри випусканн≥ кров≥ п≥д час —. випливаЇ найменша к≥льк≥сть, чому п≥д час пильнуванн¤, ≥ зв≥рине не ризикуЇ загинути в≥д кровотеч≥. јбсолютне число кров'¤них кульок миниатюризируетс¤ п≥д час —., а в≥дносне - зростаЇ, тому що вообщем к≥льк≥сть кров≥ миниатюризируетс¤, ну й вообщем ус≥ тканини спл¤чого бабака найменш багат≥ водою. “аким образом це зменшенн¤ к≥лькост≥ води й згущенн¤ кров≥ пригадуЇ стан, викликуваний холерною отрутою, також наркотичними субстанци¤ми. „исло б≥лосн≥жних кров'¤них т≥лець у венозн≥й систем≥ миниатюризируетс¤. ѕод≥бн≥сть з≥ станом, що здобуваютьс¤ п≥д впливом наркозу, виражаЇтьс¤ й у тому, що в печ≥нц≥ спл¤чого бабака накопл¤Їтьс¤ гл≥коген, а кров зовс≥м не м≥стить цукру. ≤з просыпанием увесь гл≥коген печ≥нки переб≥гаЇ в цукор кров≥.  ожн≥ 3-4 недельки бабак пробуджуЇтьс¤, щоб вид≥лити сечу й кал. —еча п≥д час —. дуже згущена й маЇ кислу реакц≥ю, ¤к у зв≥рин, що харчуютьс¤ м'¤сом, що повн≥стю зрозум≥ло, тому що спл¤чий бабак харчуЇтьс¤ не њжею з рослин, а на рахунок власного т≥ла, сл≥д., стаЇ в т≥ ж умови, ¤к ≥ вс¤ке м'¤соњдне зв≥рине. ”с¤ке зовн≥шнЇ роздратуванн¤, хоча б воно нав≥ть не викликало не т≥льки лише пробудженн¤, по нав≥ть звичайного руху, усе-же нарощуЇ к≥льк≥сть сеч≥, що накопл¤Їтьс¤, ≥ калу. ∆овчний м≥хур у спл¤чого бабака переповнений, жовч - густа. ’оча спочатку вага зв≥риного внасл≥док затримки вуг≥льноњ кислоти незначно зростаЇ, але загалом, п≥д час зим≥вл≥, зв≥рине втрачаЇ 1/5 усього ваги. ѕри вс≥м цьому, тому що п≥д час короткострокових пильнуванн≥ бабак опрастываетс¤, те втрата у ваз≥ за кожною ≥з цих пер≥од≥в дор≥внюЇ втрат≥ у ваз≥ прот¤гом 3 - 4 тижневих пер≥од≥в сну. ¬ообщем, за 160 дн≥в зим≥вл≥ орган≥зм спл¤чого бабака споживаЇ ст≥льки, ск≥льки голодуючий, але бадьорий бабак споживе в. плин 12 дн≥в. ÷е вказуЇ, що вс≥ процеси обм≥ну п≥д час —. втрачають у сил≥ й ≥нтенсивност≥ найб≥льше, чим в 10 раз. ¬ообщем, втрата ваги п≥д час —. можливо ще б≥льше, коли зв≥рине доторкаЇтьс¤ до ¤кого-небудь в≥дм≥нного пров≥дника тепла або коли його п≥дстригти. ƒотик непоганого пров≥дника теплоти й видаленн¤ вовни викликаЇ посилену втрату теплоти й через це посилене споживанн¤ внутр≥шнього жиру й ≥нших речовин, щоб заповнити цю втрату. ¬ообщем же температура т≥ла надаЇ п≥д час —.: зам≥сце 37,5∞ спостер≥гаютьс¤ в пр¤м≥й кишц≥ всього лише 4,6∞; а п≥д час повторюваних пробуджень температура п≥дн≥маЇтьс¤ знову до 36,5∞.