Що стосується літньої С., те вона характерна основним образом амфібіям і гадам, а також якимсь рибам і ссавцем. З амфібій і риб упадають у С. приемущественно, що населяють пересыхающие в період бездождия водойми ( з риб основним образом представники із сем. сомових, лабіринтових, двудышащих). У наших широтах у С. упадають амфібії й гади, майже всі гризуни (хом'ячки, ховрашки, байбаки, зайці, білки, дикобрази й ін.), комахоїдні (їжаки), кажани, якісь хижаки (ведмеді, борсуки й ін.). При пришесті С. наземні форми заурядно поринають у нори, водні - закопуються в іл. Дюбуа вважає, що меж зимової С. і звичайним сном немає принципной відмінності й вообщем нереально провести різку границю меж звіриними, підданими С., і звірин, що не володіють даної для нас здатністю. 1-ые при одомашнюванні, коли їх містять в інших критеріях, чому ті, які вони знаходять у зимову пору в природі, втрачають похилість до С.; і напроти, є багато звіриних, яких стан у зимову пору, коли й не представляє повного сну, то в значимому ступені наближається до нього. С. альпійського бабака різниться глибиною й вообщем цей бабак може вважатися звичайним представником звіриних, підданих С. Дюбуа зробив ряд спостережень над бабаками. Бабаки ловилися на початку зими й утримувалися в прохолодних приміщеннях з незмінною температурою. З початком зими період и повсякденного сну ставали усе довше й довше, а період и пильнування усе коротше й коротше. Цей стан триває близько 14 днів. Потім випливає чергування 3-4 тижневих період ів сну з 12-24 годинними період ами пильнування. Мало хто знає те, що так триває всю зиму, а наприкінці її знову протікають 14 днів, протягом яких період и сну починають коротшати, а період и пильнуванні починають подовжуватися. Повторні роздратування зменшують період и сонного стану. Під час С. бабак не сприймає їжі й це триває близько 6 місяців, але соки шлункові продовжують виділятися й травлення, хоча дуже вповільнене, але не припинене. Шлунковий сік сплячого бабака представляє якусь подібність із таким алкоголіків і людей, подвергшихся дії наркотичних речовин. Усмоктування в кишках, коли відбувається, то дуже слабеньке, а кровообіг уповільнений. Кров під час С. зосереджується у внутрішніх органах і головні посудини грудний і черевний областей переповнені кров'ю, але ніколи кровообіг не зупиняється зовсім. Мозок і його оболонки, навпаки, дуже бідні кров'ю під час сну. Коли знищити бабака під час сну, то серденько його продовжує битися ще протягом 3-х годин опосля погибелі, як це зауважується заурядно у звіриних із прохолодною кров'ю, напр. у черепах і ін., - тоді як серденько бадьорого бабака, подібно серденьку всіх теплокровних, зупиняється сходу опосля погибелі. Вообщем же під час сну серцеві скорочення неспішні, слабкі, рідкі й відбуваються відразу з дихальними рухами, теж дуже найрідшими й неспішними. Дрібне роздратування негайно нарощує число биттів серця й вдихань, але робить їх найбільш маленькими, при чому серденько тоді робить уже три скороченні під час 1-го дихального руху.