Майже все С. здатні проростати негайно ж опосля власного утворі, але є й такі, як наприклад подові С., які повинні залишатися кілька тижнів або навіть місяців у стані спокою, і тоді вже проростають. Більша частина С. проростає досить просто у воді, у мокруватому повітрі або у відповідних живильних; середовищах у звичайний воді С. дає лише маленький паросток і скоро гине; грибниця ж з'являється лише в певних середовищах і в штучних культурах. Брефельду й іншим ученим удалося одержати від С. повний цикл розвитку гриба, аж до утворі плодів і новітніх С. Є вообщем С., проростання яких до цього часу ніяк не вдавалося стежити (майже всі гіменоміцети, меж іншим білосніжний гриб, березовий, подосинник, гастромицеты, трюфелі, якісь гнойові гриби як Sordaria). Для одержання проростання потрібні особливі умови, можливо, попереднє перебування в травних органах травоїдних або комах. С. зберігають свою живучість протягом певного часу, дуже різного, дивлячись по видах і по зовнішніх умовах. Тоді як якісь С. втрачають здатність проростати вже через день (Phytophthora), для майже всіх інших строк живучості визначається в один (Mucor Coprinus, Aspergillus) рік або навіть два (Реnicillium, Botrytis). Треба сказати те, що форма, розміри, розцвічення С. відіграють надзвичайно важливу роль у систематику грибів. Саккардо наприклад заснував на цих ознаках усю свою систему. Порівн. De Bary, "Vergleichende Morphologie und Biologie der Pilze" (Лпц., 1884); Tavel, "Vergleichende Morphologie der Pilze" (Ієна, 1892).
А. Ячевский.
Справедливість - є одним з вищих принципів обопільних відносин меж людьми. В ідеї С. Спенсер розрізняє два елементи. Позитивний елемент її полягає у визнанні за кожною людиною права на безперешкодну діяльність і на використання тими благами, які вона приносить; а тому що люди обдаровані по-різному, те й у підсумку їх дій безизбежно нерівність. Негативний елемент ідеї С. полягає у свідомості того, що є межі, що обумовлюються готівкою інших людей, що мають схожі права, повагу до яких є необходимейшим умовою публічного життя; у думці про сфери діяння, взаємно обмежених, полягає поняття рівності. Нестійка оцінка цих 2-ух частин веде, але погляду Спенсера, до розбіжних моральних і соц теоріям. Так, в ідеї С., виробленої грецької философиею, переважає елемент не рівності. У діалогах Платона слушним зізнається "правило про те, щоб індивіди не брали приналежного іншому, і у свою чергу не втрачали приналежного їм самим"; С. полягає, тому, у тому, "щоб кожна людина мала й робив те, що йому належить"; несправедливо братися за заняття іншої людини й "пробивати для себе шлях" з 1-го класу в інший. Напроти, у системах утилітаризму (правило Бентама: "кожний повинен уважатися за 1-го, ніхто але повинен уважатися найбільше, чим за 1-го") і комунізму елемент нерівності зовсім зникає: С. значить рівний розподіл речовинних і нематеріальних благ, що досягаються человеческою діяльністю, при чому зовсім не допускається, щоб дещиці щастя, що дістається людям, представляли нерівності, згідне з їхніми можливостями або вдачами.