јле дуже величезна к≥льк≥сть ¤вищ, ¤кий сначало значилис¤ д≥Їю парфум≥в, ви¤вилис¤ п≥дробленими. ¬≥домий ц≥лий р¤д мед≥ум≥в, викритих в обман≥. Ќадзвичайно живий ≥ захоплюючий опис сп≥ритичних сеанс≥в, що минулис¤ блискучим викритт¤м мед≥ума Ѕастиана, дане австр≥йським ерцгерцогом ≤оанном у його брошур≥ "Einblicke in den Spiritismus". ¬ 1880-х роках був улаштований у Ћондон≥ особливий театр, у ¤кому акробати-фокусники демонстрували так наз. сп≥ритичн≥ ¤вища й по¤снювали, ¤к вони њх створюють. ј в≥домий мед≥ум ѕаркер, коли нажив кап≥тал, сам реготав над спиритизмом. називаючи його стол≥тн≥й туп≥стю. ≤нш≥ сп≥ритичн≥ ¤вища, що пол¤гають в автоматичних рухах, задов≥льно по¤снюютьс¤ здогадом нап≥всв≥домих рух≥в.  оли, напр., до досв≥д≥в приступають особи з тенденц≥йними переконанн¤ми й одержують в≥дпов≥д≥, повн≥стю згодн≥ з переконанн¤ми, н≥чого ≥ншого не в≥дбуваЇтьс¤ не вважаючи нап≥всв≥домого вираженн¤ цими особами власних переконань у в≥дпов≥дних рухах. ƒуже в≥дпов≥дн≥ й у той же час дуже см≥шн≥ приклади досв≥д≥в под≥бного роду приводить  арпентер у твор≥ "ѕ≥дстави ф≥з≥олог≥њ розуму" (—пб., 1877, стор. 255 - 258). як≥сь досл≥дники постулируют дл¤ роз'¤сненн¤ сп≥ритичних ¤вищ особлив≥, дотепер нев≥дом≥ науц≥, сили природи. јле ц≥ постулати можуть мати наукове значенн¤ т≥льки тод≥, коли будуть ірунтуватис¤ на кроп≥ткому анал≥з≥ фактичного матер≥алу. Ћ≥тература —. дуже велика. «аслуговують на увагу: Capron, "Modern Spiritualism, its Facts etc." (Ѕостон, 1855); Stefanoni Luigi, "Storia critica della superstizione" (ћилан, 1869); "ћатер≥али дл¤ суджень про сп≥ритизм", изд. ћенделЇЇва (—пб., 1876); ј. јксаков, "ћонумент наукового упередженн¤" (—пб., 1883); його ж, "јнализм ≥ сп≥ритизм" (—пб., 1893, 2 т.) ≥ "—п≥ритизм ≥ наука. ќпытнейшее досл≥дженн¤ над психолог≥чною силою" ¬≥ль¤ма  рукса (—пб., 1871); Ѕутлеров, "—татт≥ по мед≥ум≥зму" (—пб., 1889);  арпентер, "ћесмеризм, одилизм, столоверт≥нн¤ й сп≥ритизм" (—пб., 1878); ™. √артман, "—п≥ритизм" (—пб., 1878). « повторюваних видань 1-ое м≥сце займаЇ журнальчик јксакова "Psychische Studien" (Ћпц., з 1874 г.). Ќа рос≥йському ¤з. присв¤чений сп≥ритичним ¤вищам журнальчик "–ебус".
¬. ”с≥м в≥домо про те, що с.
—п≥ритуал≥зм - ф≥лософський напр¤мок, зворотне матер≥ал≥зму. (як≥сь отожествл¤ют —. з ≥деал≥змом; сп≥рити теж час в≥д часу своЇ навчанн¤ йменують —.). як матер≥ал≥зм виходить ≥з практично даноњ протилежност≥ ¤вищ речовинного й духовного пор¤дку й зводить 2-ые до перших, точно також ≥ —. виходить ≥з т≥Їњ ж апор≥њ, але вир≥шуЇ њњ у зворотному дус≥, тобто зводить ¤вища речовинного пор¤дку до духовних. ѕосередин≥ меж —. ≥ матер≥ал≥змом коштуЇ дуал≥зм, що визнаЇ субстанц≥альне значенн¤ матер≥њ й духу; —. ще багатше й р≥зноман≥тн≥ше, чим матер≥ал≥зм; слабеньк≥ сторони матер≥ал≥зму Ї резонами на користь —. ≥ напроти. ” —. можна розр≥знити наступн≥ напр¤мки: дух (а ¤к випливаЇ й душу) можливо усв≥домлюЇмо в розум≥нн≥ субстанц≥альному або ж у розум≥нн≥ динам≥чному), при чому т≥ло може бути розгл¤нуте ¤к незапл¤моване ¤вище человеч.