«рештою, установлюЇтьс¤ 3-¤, так назыв. парал≥тична стад≥¤: атакс≥¤ доходить до таких розм≥р≥в, що нездоров≥ вже зовс≥м не можуть пересуватис¤, заур¤дно Ї розлади живленн¤ мускул, порушенн¤ живленн¤ шк≥ри й обт¤женн¤ з боку внутр≥шн≥х орган≥в, що привод¤ть до смертельного ф≥налу. —ама по дл¤ себе —. сухотка не веде до погибел≥, ≥ нездоров≥ час в≥д часу живуть 10-ки рок≥в з очевидними симптомами цього мученн¤. ” в≥домому р¤д≥ випадк≥в до —. сухотц≥ приЇднуЇтьс¤, через к≥лька рок≥в, прогресивний парал≥ч, ≥ тод≥ погибель обумовлюЇтьс¤ вже крайн≥м. ” майже вс≥х вар≥антах, навпаки, плин —. сухотки буваЇ спри¤тливо: атакс≥¤ не доходить до останн≥х розм≥р≥в ≥ не доводить нездорових до, ¤к ми звикли говорити, нем≥чного стану. « ≥ншоњ сторони, дотепер не знайдене засоб≥в дл¤ повного зц≥ленн¤ в≥д —. сухотки або дл¤ зупинки њњ, раз вона ви¤вилас¤. ¬она заур¤дно вражаЇ людей у середньому в≥ц≥, в≥д 30-40 рок≥в, зр≥дка починаючись опосл¤ 50 або до 25 рок≥в. „олов≥ки мучаютьс¤ суттЇво част≥ше дам. ўо стосуЇтьс¤ передумови захворюванн¤, те старенькый погл¤д на —. сухотку, ¤к на насл≥док полових надм≥рностей, неодм≥нно помилковий. ÷ей момент швидше приведе до неврастен≥њ або духовним расстройствам. чому до —. сухотц≥, хоча величезне б≥льша частина суб'Їкт≥в, що занедужують —. сухоткою, ран≥ше мучались сиф≥л≥сом - рок≥в за 6, 8, 12 ≥ поболее. ’оча —. сухотка н≥¤ким образом не може вважатис¤ сиф≥л≥тичною поразкою спинного мозку й не п≥ддаЇтьс¤ нисколечко противосифилитическому зц≥ленню, але не можна не вз¤ти до уваги позначеного зб≥гу њњ ≥з сиф≥л≥сом дл¤ оц≥нки њњ обставин; уже не говор¤чи про те, що вс¤ка людина, що не мала сиф≥л≥су, з величезною ймов≥рн≥стю може вважати себе забезпеченим в≥д захворюванн≥ —. сухоткою. ¬ообщем, не можна спростовувати значенн¤ ¤кихось ≥нших под≥й у зм≥ст≥ обставин захворюванн¤, ¤к, напр., застуда, струси —. мозку й т.п. ўодо зц≥ленн¤ —. сухотки досить сказати, що до нењ використовуютьс¤ вообщем ус≥ способи, уживан≥ в сучасн≥й медицин≥ дл¤ боротьби з нервовими захворюванн¤ми - кр≥м внутр≥шн≥х засоб≥в - водол≥куванн¤, ванни, прип≥канн¤ хребта, електрика, выт¤жение хребта, п≥дв≥шуванн≥ й ≥н. ” нов≥тн≥й час величезн≥ над≥њ покладають на зц≥ленн¤ атакс≥њ методом специф≥чноњ г≥мнастики, спр¤мованоњ на систематичну вправу хворого в комб≥нац≥њ рух≥в. Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що подробиц≥ див. у нов≥тн≥х руководствах до захворювань, ¤к заведено виражатис¤, спинного мозку.
ѕ. –озенбах.
—пиридов (√ригор≥й јндр≥йович, 1713 - 1790) - адм≥рал. ќпосл¤ виробництва в м≥чмани (1732), —. у перший раз брав участь у морських схватках проти турк≥в в 1737 - 40 рр., перебуваючи ад'ютантом при адм≥ралов≥ Ѕредале; п≥д час семир≥чноњ в≥йни, при облоз≥  ольберга, командував 2-тис¤чним десантним загоном. «≥ створенн¤м в 1764 г. у в≥це-адм≥рали, —. був призначений основним командиром –евельского порту, зв≥дки переведений у  ронштадт через два роки. ¬ 1769 г., у званн≥ адм≥рала, в≥дправивс¤ в арх≥пелазьк≥ води "першим флагманом рос≥йського флоту", спри¤в отут повстанню грек≥в ≥ був одним з основних винуватц≥в чесменской перемоги.