Ѕ≥льш п≥дход¤щоњ t∞ дл¤ њхньоњ д≥¤льност≥ Ї t∞ в 35-40∞. —пирт, хлороформ, еф≥р, ненормальн≥ вид≥ленн¤ ¤к п≥хви, так ≥ матковоњ шињ, ≥ потужний луги й кислоти зовс≥м припин¤ють рух сперматозоњд≥в. —перматозоњд ≥ Ї активний агент запл≥дненн¤ й призначений дл¤ прониканн¤ в ж≥ноче ¤Їчко. «вичайна —. починаЇ з'¤вл¤тис¤ при пришест≥ половоњ зр≥лост≥ - у нашому кл≥мат≥ меж 13 ≥ 15 роками житт¤; у п≥вденних по¤сах двома-трьома роками ран≥ше. ¬≥дд≥ленн¤ —. триваЇ до досить похилого в≥ку, у середньому до 70 рок≥в. Ѕлизько 48 % людей 90-л≥тнього в≥ку здатн≥ ще до запл≥дненн¤ й можуть мати потомство. —. представл¤Ї продукт внешной секрец≥њ тестикул на в≥дм≥ну в≥д внутр≥шньоњ секрец≥њ тих же орган≥в, висунутоњ крайн≥ми прац¤ми Ѕроун-—екара над так наз. тестикул¤рною емульс≥Їю ≥ њњ динамогенным д≥Їю на орган≥зм.
Ћ. “архан≥в.
—перматозоњди або нас≥нн≥ нитки - ставл¤тьс¤ до продукт≥в, утворених кл≥тинками еп≥тел≥ю кручених канальц≥в нас≥нних залоз (testes) ≥ в р≥зних зв≥риних мають р≥зну форму й р≥зна будова. ” нас≥нних нитках людини реально в≥др≥знити три в≥дд≥ли: головку в≥дд≥л, що зв'¤зуЇ (шию) ≥ хв≥ст. √оловка, будучи розгл¤нута ≥з площини, представл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ утвору овальноњ форми й видастьс¤ трохи сплющеноњ у фронтальн≥й власн≥й частин≥; довжина головки коливаЇтьс¤ меж 0,003-0,005 мм., а ширина р≥вна 0,002-0003 мм. ” проф≥ль головка маЇ грушопод≥бну форму, внасл≥док того, що фронтальний њњ в≥дд≥л тонше заднього в≥дд≥лу. √оловну масу головки утворюЇ хроматиновое речовина, а, ¤к випливаЇ, у реальност≥ вона зобов'¤зано в≥дпов≥дати ¤дру ≥нших кл≥ток. Ќайб≥льш товста частина головки конкретно з'ЇднуЇтьс¤ з Їднальним в≥дд≥лом, ¤кий маЇ цил≥ндричну форму й складаЇтьс¤ з осьовоњ нитки й навколишн≥х його оболонок (внешной, внутр≥шньоњ й сп≥ральноњ). ќсьова нитка зв'¤зуЇтьс¤ з головкою за допомогою 2-ух маленьких стовщень, ≥менованих к≥нцевими іудзичками.  райн≥, ¤к указуЇ ≥стор≥¤ њх розвитку, повинн≥ бути в≥днесен≥ до центральних тельц≥в. ƒовжина Їднального в≥дд≥лу практично така ж, ¤к ≥ довжина головки, а товщина р≥вна 0,001 мм. ќсьова нитка середнього в≥дд≥лу конкретно триваЇ у хв≥ст нас≥нноњ нитки, у ¤кому реально в≥др≥знити основний, найб≥льш товстий, ≥ к≥нцевий, вузький, в≥дд≥ли; довжина першого р≥вна 0,045-0,06 мм., а довжина другого домагаЇтьс¤ 0,006-0,01 мм. ќсьова нитка, у свою чергу, складаЇтьс¤ з найтонших ниточок - фибриллей, склеЇних жалюг≥дною к≥льк≥стю межфибрилл¤рного речовини; вона оточена на всьому власному прот¤з≥ протоплазматичним шаром, ¤кий отсутствует т≥льки в к≥нцевому в≥дд≥л≥ хвоста. Ќе вважаючи того, увесь Їднальний в≥дд≥л нас≥нноњ нитки оточуЇ ще особлива вузька оболонка, ¤ка триваЇ пот≥м ≥ на основний в≥дд≥л хвоста й отут прим≥тно товщаЇ. «азначена оболонка в майже вс≥х зв≥риних оточуЇтьс¤ вузькою сп≥ральною оболонкою.  райн¤ складаЇтьс¤ з≥ сп≥ральноњ нитки й промежного речовини й по напр¤мков≥ кзади ( до Їднального в≥дд≥лу) переб≥гаЇ в так назыв. замикаюче к≥льце. Ќас≥нн≥ нитки за допомогою власного хвоста робл¤ть сп≥ральн≥ свердлувальна рухи, ¤к≥ п≥дсилюютьс¤ в≥д додатку р≥зних лужних р≥дин, меж тем ¤к кислоти й сум≥ш≥ зал≥зних солей спов≥льнюють ≥ припин¤ють рух.