ѕрактично прозора р≥дина, у ¤к≥й плавають нас≥нн≥ нитки, м≥стить р≥зн≥ б≥лков≥ речовини, незначно церебрина, лейцитина, фосфат сперм≥ну й сол≥, посередин≥ ¤ких переважають: поварена с≥ль ≥ фосфати земель. ѕосередин≥, ¤к заведено, азотистих з'Їднань сл≥д указати на муцин, що надаЇ в≥дому липк≥сть —., ≥ сперм≥н.  райн≥й по майже вс≥х реакц≥¤х р≥знитьс¤ в≥д б≥лкових речовин. ѕри несп≥шному випарюванн≥ —., у н≥й викристал≥зовуютьс¤ чотириб≥чн≥ призми, з к≥нцевими ромбоэдрическими площами; але кристали ц≥ можуть здатис¤ й без допомоги ≥нших, к≥лька годин через опосл¤ виверженн¤ —. ¬они в≥дом≥ п≥д назв. кристал≥в Ўарко-Ћейдена й складаютьс¤ з фосфату сперм≥ну. ¬ажко роз'Їднати складов≥ частини нас≥нних живчик≥в в≥д того, що належить води, у ¤к≥й вони плавають. “ем не найменш на п≥дстав≥ м≥крох≥м≥чних реакц≥й ≥ непр¤мих приймань анал≥зу робитьс¤ дуже можливим, що головка або т≥ло нас≥нного живчика пол¤гаЇ б≥льшою м≥рою з б≥лкових т≥л, пов'¤заних з лейцитином ≥ церебрином ≥ особливо багата нуклеиновой кислотою. Ќас≥нн≥ живчики опосл¤ прожарюванн¤ залишають близько 5 % золи, що пол¤гаЇ в б≥льш≥й частин≥ з фосфорнокислих солей. Ќас≥нн≥ живчики практично не зазнають д≥¤м тл≥нн¤ й нав≥ть м≥цн≥ м≥неральн≥ кислоти - азотна й с≥рчана - не розчин¤ють њх повн≥стю; на цьому й заснований метод њх судебномедицинского визначенн¤ в сухих п≥дозр≥лих пл¤мах. јнал≥зи  елликера свежайшей ц≥льноњ —. ви¤вили, що в н≥й утримуЇтьс¤ 90 % води, б≥лкових ≥ екстрактивних речовин, що извлекаемых еф≥ром, 6 %; м≥неральних речовин 4 %. ѕри чому в зол≥ —. утримуЇтьс¤ до 75 % фосфату перевести. ћолоки риб в≥дпов≥дають —. ≥ тому дуже захоплююч≥ анал≥зи ћишера, зроблен≥ над молоками лосос¤: на 100 частин молок доводитьс¤ нуклеина = 48,68; протам≥ну 26,76; б≥лкових речовин 10,32; лейцитина = 7,47; холестеарина = 2,24 ≥ жиру = 4,53.
ѕро утв≥р форм ≥ функц≥њ нас≥нних живчик≥в або сперматозоњд≥в. ”творюютьс¤ вони в особливих кл≥тинках, що вистилають зсередини нас≥нн≥ канальц≥, з ¤ких складен≥ основним образом тестикулы. ” кл≥тках цих пол¤гають жиров≥ й крохмалист≥ зерна посередин≥ б≥лоњ протоплазмовоњ маси. Ѕ≥льш внутр≥шн≥ кл≥тки цих канальц≥в подовжуютьс¤ в напр¤мку до просв≥ту канальц¤ й не досить помалу перетвор¤тьс¤ в сперматозоњди, ≥з хвостом, спр¤мованим до ос≥ каналу. —уд¤чи з ≥стор≥њ розвитку сперматозоњд≥в, вони представл¤ють б≥льшою м≥рою ¤дерн≥ утвори.  анальц≥, у ¤к≥ попадають до цього всього сперматозоњди, несуть њх у вив≥дну протоку тестикул, а зв≥дси в нас≥нн≥ пухирц≥, що служать резервуаром дл¤ —. - —., що з'¤вл¤Їтьс¤ на початку вив≥дноњ протоки тестикул, представл¤Ї густу р≥дина, що т¤гнетьс¤ в нитц≥, надзвичайно багату сперматозоњдами. ¬она розр≥джуЇтьс¤ на рахунок р≥дин, вид≥люваних залозами самоњ вив≥дноњ протоки , нас≥нних пухирц≥в, передм≥хурових залоз ≥ залоз сеч≥вника, в ≥ндив≥дуальност≥ в момент виверженн¤ —. Ќас≥нн≥ живчики або сперматозоњди складаютьс¤ з≥ скорочувальноњ речовини, особливо ≥н≥ц≥ативного в слабко лужному середовищ≥, ¤кий ≥ представл¤ютьс¤ —. ¬они п≥д час житт¤ представл¤ютьс¤ безперервно в рус≥, при чому головка або т≥ло штурхаЇтьс¤ вперед активними рухами њх хвостика; рухи ц≥ п≥дтримуютьс¤ й нав≥ть п≥дсилюютьс¤ в слабко лужноњ реакц≥њ й стр≥мко стихають нав≥ть при слабко кисл≥й реакц≥њ.