Chr." (Б., 1872); Hartwig, "Der Sklavenkrieg des Spartacus" (ч. 1, Мейнинген, 1894); F. Munzer, "Der erste Gegner des Spartacus" ("Philologus", т. 55, 1896, стор. 387 cл.).
А. Мало хто знає те, що ін.
Спасо-нередицкий або Виручив на Городище чоловічої (монастир) - зараз церква в ім'я Перетворення, Новгородської губ. і повіту. Заснований, можливо, ще наприкінці XII в. Тривалий час полягав приписаним до Юр'єва монастирю й в 1764 г. скасований. Замечательностью його є храм Перетворення, що вцілів з XII в., що й зберіг настінний фресковий живопис такого ж часу.
Спасо-евфимиев або Спасский-Суздальський, чоловічий, 2-го класу (монастир)- у м. Суздалеві, Владимирської губ. Заснований в 1352 г. Святиня його - древная ікона Корсунския Божия Мами. У м-ре поховані практично всі князі Пожарські. До 1664 г. у ньому був архімандритом Питирим, потім патріарх. Порівн. Л. Цукрів, "Історичний опис Суздальського Спасо-Евфимиева монастиря" (Володимир, 1870).
Спасо-преображенський чоловічий м-рь - зараз архієрейський будинок у м. Могильові. При церкві Перетворення з 1447 г. існували супруг. і жен. м-ри. Із грамоти короля Стефана Батория, 1578 г., видне, що архиеп. полоцкий Феофан здебільшого перебував у Могильові й що тому володар передав у його конкретне володіння могилевский Спасский м-р із церквою, з усіма именьями, угіддями й доходами. В 1588 г. м-р віднятий від Феофана за користолюбство й недбальство й переданий у ведення могилевских людей. Треба сказати те, що в 1588 г. монастир переданий у володіння архиеп. полоцкому Панасу Терлецкому. Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що в 1650 г. грамотою короля Яна Казимира відданий православним. У церкві Перетворення, добудованої в 1746 г., погребаются архієпископи могилевские.
Сперма (Sperma) або насінна рідина - являє собою грузлу, тягучу, жовтувато-буру рідину, що полягає з води ( близько 82 %), різного роду білкових речовин, жирів, солей (фосфорнокислі, сірчанокислі й вуглекислі солі лугів і земель) та ін., і з особливих формених частин, пізнаваних під заголовком насінних ниток (сперматозоїдів, сперматозом). В одному куб. мікроміліметрі насіння людини втримується, приблизно, близько 60000 насінних ниток . С. виробляється чоловічими половими залозами - тестикулами або яйцями; не вважаючи насінних ниток або живчиків, що становлять активний специфічний елемент С., у ній утримуються й водянисті продукти, що доставляються придатковими апаратами чоловічих полових органів, а конкретно, передміхуровою залозою, насінними пухирцями й Куперовыми залозами. С., слідом за виверженням, не представляється однорідної, а складається з непрозорих білосніжних острівців, більш багатих насінними нитками й неуважних у тягучій і світлої води. Запах свежайшей С. специфічний і пригадує захід свежайшего глутена й повинен присутності в С. особливого чудового алкалоїду - сперміну; смак С. соленовато-слизистый. Опосля виверження С. звивається в драглисту масу, яка потім знову розріджується. Будучи кинута у воду, С. іде до дна, при чому частина її розчиняється, інша ж звивається у вигляді пружних і прозорих пластівців.