Лентулу Батиату, який так безжалісно обходився зі своїми гладіаторами, що С., приблизно з 70 товаришами (фракийцами, галлами й германцями), біг від нього й засів близько Везувію. Скоро поширилася поголоска про грабежі, зроблені С. за допомогою кельтів Крикса й Эномая, і число швидких рабів і гладіаторів росло з кожним деньком. С. була людина енергійна й мужній і різнився незвичайною військовою досвідченістю й навіть полководницьким талантом, так що скоро йому вдалося утворювати з даної нам юрби, що збігся, відмінно організоване військо, за допомогою якого в продовження 3 років був грозою для римлян. Перемога над претором Варием приростила число заколотників, яких зараз було більш 70000. Наприкінці 73 г. практично вся Південна Італія перебувала в їхніх руках. В 72 г. проти них були послані консули Л. Геллий і Корнелій Лентул. С., удоволений досягнутими плодами, бажав було повернутися на батьківщину, але більша частина війська не погоджувалася із сиим. Внаслідок цього близько 30000 рабів під предводительством Крикса відділилися від головного загону, але скоро були розбиті претором Аррием. С. же не лише вдалося здолати обох консулів, але йдучи далі він 1-го за іншим розбив і проконсула Кассия Лонгина, і претора Гн. Манлия. Ніхто зараз не міг перешкодити йому покинути Італію й повернутися на батьківщину. Але, усі ці перемоги до того надихнули повсталих, що вони замислили заволодіти самим Римом. Подібно Аннибалу, С., але, нападу на Рим не зробив, а удовольствовался наведенням жаху на римлян своїм виникненням і потім відправився в Південну Італію. У цім критичному положенні сенат розв'язав обійти новопризначених на 71 г. консулів, вибрав головнокомандуючим претора М. Красса й віддав йому 6 новітніх легіонів. Римські бійці дуже страшили С. Красс, довідавшись про те, що легат його був розбитий С., повелів, по жеребу, обрати певне число боєць і стратити їх у присутності товаришів. Ця стругаючи захід подіяв на римських боєць. Вони мужньо переслідували С. і оточили його з усіх боків на південній частині Бруттия. С. пробував бігти в Сицилію: він почав переговори з морськими розбійниками, щоб при їхнім сприянні мати можливість переправитися туди. Але, морські розбійники, одержавши вперед провізні засоби - пропали. С. зобов'язаний був почати переговори із Крассом і просив про надання йому вільного відступу, Красс різко відмовив. Тоді С. зробив розпачливу вилазку й прорвався. Маса заколотників знову наводнила всю Італію й скрізь поширила жах і кошмар. Але, скоро від С. знову відділився загін, який негайно був знищений римлянами. Треба сказати те, що с. із залишками власного війська зайняв сильну позицію близько Петелии, але, умовлений своїм загоном, покинув її й вступив з римлянами в схватка, у якому був убитий. Більша частина заколотників була перебита; 6000 потрапили в полон і були розп'яті на всьому протязі дороги від Капуи до Рима; близько 5000 бігли в Північну Італію, але були там розбиті Помпеем, який ворачивался з Іспанії. см. Schambach, "Der italische Sklavenaufstand 74-71 v.