–одина, у ¤к≥й було багато мал¤т, убож≥ла, не маючи засоб≥в ≥ здатност≥ прикупити земл≥, ≥ д≥л¤нки, дробл¤чись, дос¤гали таких розм≥р≥в, що не могли вже прокормити вс≥х член≥в родини й в≥ддати повнол≥тн≥м мужикам можлив≥сть робити внески на сисситии. Ќароджуван≥сть посередин≥ таких економ≥чно незабезпечених родин, пот≥м, безизбежно зменшувалас¤. « ≥ншоњ сторони, час в≥д часу дв≥ й найб≥льше д≥л¤нки зливалис¤: Їдиний власник д≥л¤нки, вступаючи в шлюб з дочкою-спадкоЇмицею, з'Їднував у власних руках дв≥ д≥л¤нки ≥ т.д. «акон Ёпитаде¤ ще б≥льше полегшив цей процес, опосл¤ його виданн¤ з'¤вилас¤ можлив≥сть давати дочкам земельне придане при житт≥ батька й при ≥снуванн≥ брат≥в. ѕ≥д видом даруванн¤ в≥н в≥ддав нав≥ть можлив≥сть продавати земл¤н≥ д≥л¤нки. ƒал≥, зосередженню д≥л¤нок у значимому ступен≥ допомагали в≥йни, у ¤ких гинула величезна к≥льк≥сть спартиатской чолов≥чоњ молод≥, що, природно, учащало випадки Їдиноспадкуванн¤ й дамського спадкуванн¤. ѕот≥м, широка зовн≥шн¤ пол≥тика —. ≥ њњ пол≥тичне пануванн¤ в значим≥й частин≥ √рец≥њ в V ≥ IV вв. поб≥чно приводили до того ж, зосереджуючи в —., величезн≥ валютн≥ кап≥тали. ѕри тому положенн≥, ¤ке —. займала тод≥ в √рец≥њ, вона не могла удержати в себе дом≥нуванн¤ натурального господарства й безизбежно переб≥гла до валютного. ѕосилки величезних арм≥й ≥ флот≥в ≥ зм≥сту њх довгостроково поза батьк≥вщиною зробили нестаток у грошах дл¤ спартанського ур¤ду, колишн≥ соромлив≥ постанови про грош≥ втратили вс¤кий зм≥ст. «асобу у величезн≥й к≥лькост≥ прит≥кали в —. у вигл¤д≥ перських субсид≥й, в≥йськового видобутку ( особливо багато њњ доправив Ћизандр), у вигл¤д≥ хабар≥в спарт. цар¤м, эфорам, гармостам. ѕот≥м, кап≥тали створювалис¤ в б≥льших земле власник ≥в в≥д реал≥зац≥њ товар≥в землеробства й скотарства. Ќеобх≥дно в≥дзначити те, що ц≥ кап≥тали зосереджувалис¤ в руках того ж класу, ¤кий мав у власних руках ≥ землю. «емлеробська знать нер≥дко пом≥щала засоби в землю, здобувала нов≥тн≥ д≥л¤нки, заводила на њхнЇ велике господарство, давала засобу взаем ≥ п≥дсилювала своЇ економ≥чне, а вкуп≥ з тим ≥ пол≥тичний вплив. ѕри нов≥тн≥х критер≥¤х стало незд≥йсненним збереженн¤ старенького спартанського, так ≥менованого "ликурговского" пор¤дку житт¤: в≥н був неприЇмний багатим, а в б≥дн¤к≥в не було засоб≥в дл¤ житт¤, що пропонуЇтьс¤ њм. ”тв≥р значимих стан≥в природно прив≥в до розвитку в —. розкош≥. ” розкош≥ стали жити представники знат≥ й на чол≥ њх сам≥ царюй, особливо ж дами; ¤к ми спозирали вище, уже јристотель ремствуЇ на розк≥ш спартанських дам. “од≥ сисситии звернулис¤ в бенкети багат≥њв, що н≥¤к не нагадували колишньоњ простоти. јле поруч ≥з класом багатих у —. коштуЇ маса б≥дних спартиатов, "меныпих", тобто спартиатов по народженню, ¤к≥ втратилис¤ цив≥льноњ повноправност≥ внасл≥док економ≥чноњ безпорадност≥, неможливост≥ в≥дбувати мун≥ципальн≥ повинност≥ й брати участь у сиссити¤х. ћайже все з них живуть у маЇтках багат≥њв, займаючись до цього нелегальним спартанц¤м ручною працею. ≤нш≥ надход¤ть у найманц≥. ” —. посилено розбудовуЇтьс¤ наемничество, на “енароне пост≥йно багато ос≥б, готових за засоби служити кому завгодно, ≥ перському царев≥, ≥ карфаген¤нам, ≥ самоњ —., ¤ка Ї примушеною дл¤ п≥дтримки бойовоњ сили приб≥гати також ≥ до цього засобу.