Царюй правлять зовнішніми зносинами й мають право без допомоги інших повідомляти війну, кому відшукають необхідним. Під час же походу правитель є необмеженим владарем, має право життя й погибелі.
Існування величезного числа економічно забезпечених "рівних", з малолітства, що готувалися до військової служби, давало С. проф воїнів, що суттєво перевершували у високоякісному відношенні звичайні ополчення інших грецьких країн, що полягали з людей, лише на час війни мирні заняття, що залишали, землепашца, негоціанта або ремісника. Аристотель (в "Політику") говорить, що число спартиатов в еру більшої сили С. ухвалювалося в 10 тыщ, але сам він не висловлюється категорично за цю цифру. Але хоча їх було, можливо, і менше, усі таки вони становили надзвичайно значну силу, яка віддала С. можливість зробити неосяжну політичну компанію й устати на чолі її. Із часу 2-ой мессенской війни головними ворогами С. є Аргос і аркадяне, які виявляють ворожнечу до С., даючи притулок мессенским утікачам. Але боротьба в Аркадію (з Тегеей) ішла спочатку безуспішно для С.: при царях Леону й Агазикле, у першій половині VI століття, спартанці потерпіли нисколечко поразок від підтримуваних іншими аркадянами тегеатов. У той же час С. вела боротьбу з Аргосом і з жителями Пизатиды. Спартанці посприяли элейцам у тривалій боротьбі їх з пизатами, і за це элейцы, можливо, уже тоді визнали гегемонію С. Усе знають те, що потім, близько 550 г., при царях Аристоне й Анаксандриде, лакедемоняне одержали зрештою верх над Тегеей і уклали контракт, по якому Тегея зобов'язалася виявляти С. військову допомогу, вигнати нашедших у ній притулок мессенян і нікого не стратити за дружбу із С. У десятиліття, що випливали потім, гегемонію С. визнали практично всі інші аркадские громади. (Мантинея, Орхомен і ін.). Сиим була покладена міцна підстава пелопоннесскому союзу. С. належала в ньому гегемонія, але всі спільні справи зважувалися на сеймі, що полягав із представників усіх союзних країн. С. мала на сеймі один глас, подібно іншим державам. З тих пор політичний вплив С. поширюється на все більше й більше місце. Усе давно знають те, що аргос по колишньому тримається войовничо, але Коринф, Эгина й Мегара вступають в альянс із С. Завдяки цьому вона втягується в надзвичайно складні справи до різних грецьких держав. У майже всі із цих країн ішла внутрішня соц і політична боротьба, у яку нерідко як би доводилося втручатися й С. У таких варіантах С. систематично підтримує аристократичний пристрій і стає опорою консерватизму. Альянс із Коринфом і Эгиной втяг С. у невдалу боротьбу із Самосом ( близько 524 г.), а альянс із Мегарой привів до суперництва з Аттикою, яке стало з тих пор одним з важливих явищ грецького політичного життя. Афінська консервативно-аристократична партія зав'язує тіснуваті справи із С. і одержує звідти допомогу. Але скоро в Афінах верх побрала агресивна С. демократична партія. Торгово-промислові Афіни, стрімко шедшие по шляху до повної демократизації, і обмежена земледельчески-дворянська С.