Саме-Собою зрозуміло, з 20 дет юнака починали військову службу, але до 30 років не вступали у використання цивільними правами. Тими ж спонуканнями роз'ясняється підпорядкування грізній дисципліні дорослих людей, які й у мирний час були організовані по еталону військового табору. Громадяни утворюють групи (по 15 людей), які обідають раз у день укупі й укупі б'ються на бойовище. Запопадливість зберегти серйозну простоту побуту привело до ряду штучних заходів, спрямованих до даної мети, як те, до заборони чужоземцям перебування в С., спартиатам виїзду закордон, до спроб по здатності відрізати С. від економічного спілкування з іншими країнами й від проникання в неї багатства й розкоші, для чого ж штучно втримувалася стара малоцінна сталева монета й заборонялося особистим особам мати в себе золото й срібло. Зроблені завоюванням умови відбилися, зрештою, і на політичному розвитку С. Пристрій С. у прадавній період було таким же, як і в інших грецьких державах і в істотних рисах, збігалося із зображеним у гомеровских поемах. Спартиаты ділилися на родові филы (числом 3), подібно іншим грекам. Потім поруч із ними виникають територіальні филы, що підрозділяється на обы. Цих фил було 5 (Питана, Лимны, Мезоя, Киносура, Дмитрик) і до них, очевидно, перебігли політичні функції. Керування перебувало в руках пануючи, якому допомагала герусия, тобто рада старійшин, що призначалися сначало царем. Народні збори не мали значення. Першим значимим нововведенням було встановлення двоякої королівської влади. Простежити події, що обумовили й, що супроводжували цей переворот, ми не можемо, за недоліком даних. Усі вчені відторгаються звичайне грецьке роз'яснення цього факту, але загальновизнаного наукового роз'яснення його немає дотепер. Одні роз'ясняли подвійність королівської влади, як наслідок синойкизма 2-ух громад (ахейской і дорийской; по Гильберту, навіть 3-х: доричної, ахейской і минийской), інші, відкидаючи племінну відмінність спартанських королівських прізвищ, замислюються, що 2-ой правитель поставлений був під час політичної боротьби для обмеження влади представників старенької династії Агиадов, як випливає, спозирають у цьому факт, частково аналогічний тем змінам, які переживала королівська влада й в інших місцях, напр. в Афінах. Начебто б то ні було, але неодмінно, що подвійність королівської влади повела до сильного обмеження її значення. Ми маємо підстави представити готівка в С. потужної політичної боротьби вже в VIII столітті, а можливо й раніше. Відгомоном її є так іменована Ликургова ретра: "Спорудивши храм Зевсу Селланийскому й Афіні Селланийской, установивши розподіл на филы й обы, поставивши герусию з 30 з архагетами (царями), час від часу скликати народні збори (апеллу) меж, як ми з вами постійно говоримо, Бабикой і Кнакионом (по Гильберту, ріки Энус і Тиаза), так затягати (в апеллу пропозиції) і відхиляти (апелле, що не подобаються їй проекти), у народу ж бути влади й силі". Ретра роз'яснялася надзвичайно по-різному. Гильберт спозирав у ній контракт синойкизма, інші контракт, запам'ятавши обмеження королівської влади знаттю, якісь же зовсім не визнають ретру документом і спозирають у ній тільки складене пізно ( близько 400 г.) "зображення старого муніципального пристрою С.