"спозирає, що з'їли миші його барвистий портрет", Жуковск.), може вводити пропозиція передумови ("тому, що"), пропозиція наслідку ("злі парфуми... стращали перехожих так, що не змели й близько до нього (лісу) підступати", Жук.), пропозиція мети (щоб = що з умовним способом; часточка б з'єдналася із С. що в одне слово). Коли додати до цього повсякденне народне вживання що в змісті літературного який (напр. "той, що побільше") і в змісті порівняльного С. ("людська поголоска, що морська хвиля"), те виходить так широка й різна сфера споживання цього С., що від початкового його значення (именит. або обвиняет. пад. займенника) не залишається вже нічого, не вважаючи функції з'єднання пропозицій. Практично таке ж всепридатне значення роздобув і готський С. ei (вимовляється i): він уводить пропозиції доп, передумови, мети й ін. Усім відомо про те, що якісь С. з'являються не вважаючи того з таких часток, які сначало не мали функції С. Так греч. mh і латинск. ne - сначало звичайні заперечення, уживаючись заурядно з умовним і бажаним нахиленнями, перевтілився в С. мети зі значенням "щоб не" (порівн. вище розвиток С. yatha). У С. можуть перевтілитися не тільки лише слова, що вводять придаткову пропозицію, але і якісь слова головної пропозиції, що вказують на наступну придаткову пропозицію. Звичайно ж, усі ми дуже добре знаємо те, що таким образом з'являються такі складні С., як російське тому що, так що й т. під. (первонач. тому, що; так, що). Вообщем поява й розвиток функції окремих С. так своєрідні й різні в різних мовах, що їх історію нерідко нереально підвести під загальну схему. - Порівн. В. Delbruck, "Vergleichende Syntax der indogermanischen Sprachen" (т. I, 1893, стор. 5; II, 1897, стор. 497-560; III, 1900, стор. 228-295; 319-359; 428-437; там же зазначені й монографії по окремим вопросцам). Див. Буслаєв, "Историч. граматика російського яз." Д. Кудрявский.
Соя (Soja hispida Moench. або Glycine hispida Maxim.) - однолітня трав'яниста рослина із сем. бобових (Leguminosae), трохи схоже на квасолю, стовбур прямостоящий, дуже гіллястий. Листи трійчасті з малеханькими прилистками, покриті вкупі із черешками й стеблом довгуватими рудо-бурими волосками. Квіточки в маленьких кистях. Віночок мотыльковый, фіолетовий^-фіолетовий-блідо-фіолетовий. Можливо й те, що боби маленькі, плоскі, покриті рудуватими волосками, снутри містять 2-5 насінь, відділених губчатими перегородками. С. родом зі східної Азії й культивується в большенном кількості в Країні висхідного сонця, Китаї й Манчжурии ( у нас на Амурі) заради власних їстівних насінь, надзвичайно багатих білками. У Країні висхідного сонця й Китаї вона служить щоденною їжею для маси людей. З неї наготовлюють масу різних блюд і меж іншим, засобом шумування, роблять рід сиру. Не вважаючи того з борошна цієї рослини з різними приправами роблять їдкий соус, який також йменується С. і вживається, як приправа до риби або м'яса. Цей соус у большенном уживанні в Країні висхідного сонця, Великобританії й Америці, найменш в інших країнах.
С.