1) Завиток (bostrix або cyma unipara helicoidea) виходить у тих варіантах, коли всі бічні вітки з'являються на одній стороні С., і при тому так, що вся система розгалужень перебуває в одній практично площині; загальна вісь у такому випадку звита спіраллю, на опуклій стороні якої розбудовуються в акропетальному порядку квітки. Що криють листи в завитку розміщаються все в серединній площині вітки. Завиток зустрічається напр. в Hemerocallis і ін. лілейних, ситниковых та ін. 2) Звивина (cincinnus або cyma unipara scorpioidea) відбувається в таких варіантах листи, що коли криють, містяться не в серединній площині, а по змінно, те праворуч, те ліворуч від серединної площини головної осі; також розміщаються й бічні вітки, квітки ж, хоча й містяться на одній стороні загальної. осі, але утворюють два ряди. Звивина зустрічається в росички (Drosera), Helianthemum, Scilla bifolia і в ін. Якимись ботаніками ухвалюється за звивину й С. бурачниковых (Boraginaceae), тоді як воно представляє білатеральну кисть, вісь якої тільки на одній стороні розбудовує два, що чергуються ряду рослин; ця сторона виростає потужні зворотної, а тому вісь ізвивається спіраллю. 3) Серп (drepanium) відбувається тоді, коли почергові бічні осі розміщаються поперемінно те праворуч, то ліворуч, так що загальна вісь С. звивається те на право, то на ліво, і квітки розміщаються у два перекірливі ряду (на 2-ух зворотних сторонах загальної осі). Такі С. зустрічаються в рослин із дворядними листами, напр. Gladiolus і в ін. касатиковых (Iridaceae).
2. Можливо й те, що двулучевые С. (dichasium, двулучевой, верхоцветник) зустрічаються заурядно в рослин, з перекірливими листами, напр. у гвоздикових (Caryophyllaceae) і представляють вильчато розгалужену систему осей, що розташовуються у взаємно перпендикулярних площинах. Основна вісь завершується в цьому випадку квіткою й робить під квіткою праворуч і ліворуч по одній вітки, які скоро також завершуються квітами, а під квіткою кожна з них робить знову по вітки спереду й сзаду й т.п.
3. Багатопроменеві С. (pleiochasium, багатопроменевий верхоцветник) різниться від дихазия тим, що бічних віток виникає не дві, а три й більше. У якихось рослин, але, кількість бічних віток вищих порядків не залишається тим самим, а або миниатюризируется (напр. у молочаю), молодила й в інших, або зростає (периферичні вітки в темної бузини). Коли в багатопроменевому, також і двулучевом верхоцветнике квітконіжки не розбудовуються, то виходить особлива форма С., так назыв. пучок (tasciculus; це в тих варіантах, коли квітконіжки надзвичайно короткі й квітки розміщені на одній висоті, напр. в Dianthus Carthusianorum) або клубочок (glomerulus; коли квітконіжки надзвичайно короткі й не схожої довжини й квітки некоректно скупчені, напр. у марі, Chenopodium, буряка, Herniaria, Adoxa і в др.).
В. Складні С. Складні С. можна розглядати як звичайні, у яких замісце окремих рослин розвинені новітні (вторинні) С., при чому все С., як вторинні, так і первинні, 1-го й того ж типу.