олосс¤ - з подовженим, слабеньким, ниткопод≥бним стрижнем, покритим незл≥ченними лускатими, що криють листами й не колоритними, маленькими, нагими й здеб≥льшого одностатевими кв≥тами йменуЇтьс¤ сережкою (amentum); таке колосс¤ напр. у верби, топол≥ й в ≥н. —ережка, по оцветении, звалюЇтьс¤ повн≥стю.  олосс¤ з м'¤систим, товстим стрижнем ≥ з маленькими кв≥тами, йменуЇтьс¤ качаном (spadix); таке колосс¤ в кукурудзи, аройника, рогоза й в ≥н. «аур¤дно качан буваЇ оточено одним або дек≥лькома большенными прицветниками, так назыв. крильми (spata), час в≥д часу пофарбованих у пом≥тний кол≥р.  олосс¤ ≥з твердими, твердими, дерев'¤нистими листами, що криють (лусочками) йменуЇтьс¤ шишкою (conus), напр. у хвойних. Ќе дл¤ кого не секрет те, що з колосс¤, ¤к сказано було вище, можна вивести вс≥ ≥нш≥ ботрические —., а конкретно: кисть, щиток, парасоль, головку (або плет≥нку).  исть (racemus або botrys) р≥знитьс¤ в≥д колосс¤ тим, що кв≥тки постачен≥ кв≥ткон≥жками, ¤к≥ заур¤дно в багато раз≥в коротше головноњ ос≥, що залишаЇтьс¤ так само подовженоњ, ¤к ≥ в колосс≥. ѕри кв≥тках у кист≥ перебувають практично пост≥йно лускат≥ листи, що криють; лише в крестоцветных њх не буваЇ.  ист≥ заур¤дно пол≥симетричн≥, тому що кв≥тки розташовуютьс¤ на них пом≥рковано навколо ос≥; але час в≥д часу, напр. у конвал≥њ (Convallaria majalis), кв≥тки повертаютьс¤ в одну сторону, так що кисть видастьс¤ однобокою (дорзовентральной або б≥латеральноњ). «устр≥чаютьс¤, але, ≥ б≥латеральн≥ кист≥, тобто так≥, у ¤ких кв≥тки з'¤вл¤ютьс¤ лише на одн≥й сторон≥; так напр. у мишачого горошку (Vicia Cracca), при розвитку рослин, одна сторона суцв≥тт¤ щ≥льно прил¤гаЇ до стебла й не розбудовуЇ внасл≥док цього рослин; ≥нша ж в≥льна сторона не зустр≥чаЇ перешкод дл¤ розвитку рослин. Ѕ≥латеральн≥ кист≥ зустр≥чаютьс¤, не вважаючи того, у вид≥в чини (Lathyrus), Digitaria ≥ в ≥н. як≥сь творц≥ мають на уваз≥, що й завитки бурачниковых, що ставл¤тьс¤ заур¤дно до цимозным —., представл¤ють фактично б≥латеральн≥ кист≥. ўиток (corymbus) представл¤Ї кисть, з нер≥вном≥рно розвиненими кв≥ткон≥жками, а конкретно кв≥ткон≥жки нижн≥х рослин довгуват≥ ≥нших ≥ прит≥м так довг≥, що вс≥ кв≥тки перебувають п≥д к≥нець в одн≥й площин≥. –озпусканн¤ рослин у щитку, ¤к ≥ потр≥бно чекати, ≥де в доцентровому напр¤мку. ” ¤кихось рослин (напр. у крестоцветных) щитки, у м≥ру розпусканн¤ рослин, перетвор¤тьс¤ не досить помалу в кист≥ внасл≥док того, що междоузли¤ головноњ ос≥ розт¤гуютьс¤ в довжину й п≥дн≥мають найб≥льш юн≥ кв≥тки над старенькыми. ѕарасоль (umbrella) р≥знитьс¤ в≥д щитка тим, що кв≥ткон≥жки в ньому найб≥льше або найменш подовжен≥, а междоузли¤ головноњ ос≥ зовс≥м не розвинен≥, внасл≥док що вс≥ кв≥ткон≥жки виход¤ть ≥з 1-го м≥сц¤ (вершини —.) ≥ стирчать променисто в ус≥ сторони; кв≥тки ж розм≥щен≥ в одн≥й нап≥вкульов≥й поверхн≥. ”се давно знають те, що кв≥ткон≥жки в парасол≥ йменуютьс¤ промен¤ми.  оли кв≥тки парасол¤ мають, що криють листи, те ц≥ крайн≥ розм≥щаютьс¤ кружком у п≥дстави парасол¤ й представл¤ють тод≥ так назыв.