листів, Що Криють, не буває в С. лише в далеко не всіх рослин, напр. крестоцветных,. у яких тем не найменш С. (кисті) різко виражені. Прицветники ж (bracteolae) відсутні ще частіше. Заурядно вони є у вигляді маленьких зелених або пленчатых лусочок, а час від часу, напр. в аройниковых і ін., домагаються значимих розмірів, прикриваючи у вигляді так назыв. крила (spatha) ціле, час від часу досить величезне С. (качан); в утворі плюски (cupula) у плюсконосных рослин (дуба та ін.) прицветники ухвалюють величезне роль. С. має дуже принципове значення в ботаніку, тому що воно не тільки лише описує собою загальний вид рослини, але часто показує на приналежність рослини до певного сімейства; напр. для сімейства зонтичних типово С. парасоль, для сложноцветных
- головка, злаків - колосок і т.д. Потрібно тому розрізняти форму С.Суцвіття виникає в одних рослин на вершині стебла (і віток) - верхівкове або кінцеве С., в інших - з боків стебла в листовій пазусі - бічне або пазушне С. Кількість рослин у С. може бути по-різному, час від часу надзвичайно незначуще (два й навіть один), а час від часу надзвичайно величезне. На форму С. виявляє потужний вплив метод розгалуження головної осі, відносний ріст віток, кількість їх, форма рослин та ін. - С. надзвичайно різноманітні, але весь достаток їх можна звести до трьом найбільше або найменш відмежованим групам: звичайним, складним і змішаним. Звичайні С. у свою чергу розділяються на два типи, на так назыв. ботрические (рацемозные, моноподиальные, необмежені, бокоцветные) С. і цимозные (симподиальные), обмежені, верхоцветные) С. Складні С. складаються з 1-го якого-небудь типу С.: ботрических або цимозных; змішаний- з ботрических і цимозных.
А. Звичайні С. 1. Ботрические (моноподиальные, необмежені, бокоцветные) С. характеризуються тим, що основна вісь їх (стрижень, rhachis) виростає невиразно довгостроково, не обмежуючись у власному росту розвитком верхушного квітки; основна вісь заурядно переростає свої бічні осі. Розвиток рослин і цветораспускание йде в цьому випадку в акропетальному або доцентровому напрямку, тобто найбільш юні квітки виникають ближче до вершини С. Усіх ботрических С. налічується до 10; початковою формою для них, з якої на теоретичному рівні можна вивести всі інші, служить колосся (spica), більш звичайне С. Необхідно підкреслити те, що загальна вісь його (так назыв. стрижень, rhachis), звичайна, не гілляста, покрита сидячими квітами, постаченими при підставі лускатими листами, що криють, таке С. у вербени (Verbena officinalis), якихось орхідей та ін. Час від часу (в орхідей) колосся буває колосальних розмірів, а час від часу (у злаків) він дуже маленький і наз. колоском (spicula); у колоску перебуває заурядно трохи лускатих прицветников листів, що криють, конкретно понизу колоска розвинені большею частиною два прицветника, так наз. колоскові лусочки, потім при кожній квітці, яких у колоску буває від 1-го до декількох, перебувають по дві квіткові лусочки з яких нижня представляє, що криє аркуш, а верхня - прицветник, квітки заурядно нагие.