" ("Ж. М. Н. Ін. ", 1887,. N" 1 - 2); Шмурло, "Падіння царівни С."(ib., 1896, № 1).. Н. Василенко.
Coфия Палеолог - 2-ая дружина вел. кн. Іоанна III, зіграла немаловажну роль в історії Моск. країни. Дочка Фоми, рідного брата крайнього візантійського имп. Костянтина. Опосля падіння Візантії Фома відшукав притулок у Римі; по погибелі власної він залишив 2-ух отпрыской і дочка Зою (Зінаїду - по Софійському временнику), потім, у Рф, що одержала ім'я С. Тато Павло II замислив вибрати Зою знаряддям власних планів - повернути флорентійське з'єднання церков. Через грека, кардинала Висариона, він почав зносини з Іоанном III: у лютому 1469 г. Висарион вислав у Москву грека Юрія із пропозицією вел. кн. руки С. Палеолог. Raihald в "Annal. Eccles. " під 1470 г. відверто відає про намір Павла II: "тато тішив себе надією, що жінка схилить дружина до прийняття обрядів римсько-католицької церкви, у яких вона була вихована в апостольського престолу", Іоанну III довелося по душі пропозиція поріднитися з Палеологами й він надалі ж місяці вислав у Рим власного посла італійця Карла Фрязина, який повів справу надзвичайно успішно: він зробив на всіх не поганий спогад і ретельно, удалечині від Москви й російських, виконував у Римі всі ритуали католич. церкви, сховавши, що сам здавна прийняв православ'я. Уже в червні 1472 г. С. Палеолог виїхала з Рима в Poccию, а 1 жовтня гонець прискакав у Псков з наказом - готуватися до зустрічі майбутньої государині. Зустріч псковитянами й новгородцами була влаштована святкова, але С. Палеолог, не затримуючись, квапилася в Москву. Її акомпанував папський легат Антоній і на диво російських усюди, де не зупинялася С., кардинал цей облачався в странноватое червонувате платтячко й рукавички, яких не знімав навіть для благословення - перед ним же повсевременно несли "крыж" - латинський хрест. Митрополит Пилип став проти цього, говорячи, що "неблагопристойно нам і чути про цей не тільки лише що творити", і легат Антоній повинен був в'їхати в Москву без "крыжа" спереду. 12 листопада 1472 г. С. Палеолог прибула в Москву й у цей же денек відбулося вінчання її з Іоанном. Кардинал приступився до виконання покладеної на нього місії, але вести з ним суперечки митрополит поклав на книгоїда Микиту, до того Антонія, що злякав, що той стрімко закінчив диспут, сказавши "немає книжок із мною"! Таким образом валилися надії тата й Висариона, покладені на шлюб С. Палеолог. Шлюб цей мав принциповий вплив на форму Столичного країни й на всю зовнішню обстановку влади ( Бестужев-Рюмін). Можливо й те, що він убыстрил процес "збирання Русі", внеся в Москву традиції імперії. Помінялися справи величного князя до князів інших вотчин, помінялися його справи й до дружини. У всім цьому позначався вплив С. Палеолог. Опальний вельможа Берсень говорить: "Пан наш замкнувшись сам третин у ліжка всякі справи робить": - дружина відійшла на задній план, вел. кн. замислювався свою думу з ким бажав. Герберштейн про С. Палеолог писав: "Це була дама хитрецкая, по її впливу князь зробив майже всі".