пізнаваний собор. В 441 г. С. була спустошена гунами, в 809 г. завойована болгарами й одержала від їхній заголовок Средец (Sredez), від византийцев Triaditza, від хрестоносців Stralicia. В 1382 г. С. потрапила в руки туркам; у літню пору 1443 г. місто було розграбовано й спалений поляками й угорцями Владислава III. 22 грудня 1877 г. місто було взято росіянами, під начальством Гурко, при цьому більша частина мусульманського населення бігла.
Coфия Олексіївна - 3-я дочка пануючи Олексія Михайловича, народилася в 1657 році. Вихователем її був Симеон Полоцкий . Опосля погибелі Федора Олексійовича на престол був вибраний Петро I (1682 г.). Укупі із сиим височіла партія Наришкіних, родичка й прихильники мами Петра I Наталі Кирилівни. Партія Милославських, родички першої подружжя пануючи Олексія Михайловича, на чолі якої стала царівна С. Олексіївна, користувалася хвилюваннями, що відбувалися тоді, стрільців, щоб винищити найголовніших представників партії Наришкіних і обездвиживать вплив на муніципальні справи Наталі Кирилівни. Результатом з'явилося проголошення 23 травня 1682 г. 2-ух царів, Іоанна й Петра Олексійовича, які повинні були правити разом, при цьому Іоанн залишився першим царем а Петро - другим. 29 травня, на настійну вимогу стрільців, за малолітством обох царевичів, правителькою країни була проголошена царівна С. З даної пори й до 1687 г. вона зробилася практично правителькою країни. Була виготовлена навіть спроба оголосити її царицею, але вона не відшукала жалі посередині стрільців . Першою справою С. було втихомирити хвилювання, підняте розкольниками, які, під предводительством Микити Пустосвята, домагалися відновлення "старенького благочестя". За розпорядженням С., головні проводирі розкольників були схоплені; Микита Пустосвят страчений. Проти розкольників були вжиті грізні заходи: їх переслідували, лупили батогом, а більш упертих віддавали спаленню. Слідом за розкольниками були втихомирені стрільці. Начальник стрілецького наказу, кн. Хованский, приобретший величезну популярність посередині стрільців, що й виявляв на кожному кроці своя зарозумілість не тільки лише стосовно боярам, та й до С., був схоплений і страчений. Стрільці упокорилися. Начальником стрілецького наказу був призначений думний дяк Шакловитый . При С. був укладений нескінченний мир з Польщею в 1686 г. Наша батьківщина одержала навічно Київ, відступлений раніше по, як усе знають, Андрусовскому миру (1667) лише на два роки, Смоленськ ; Польща зовсім відмовилася від лівобережної Малоросії. Млосні події, напади турків, змусили Польщу укласти такий, нерентабельний для неї, мир. Наша батьківщина зобов'язалася за нього посприяти Польщі у війні з Typцией, яку Польща вела в союзі з німецькою імперією й Венецією. І навіть не треба й говорити про те, що внаслідок прийнятого Росією на себе зобов'язання, мазунчик С., кн. В. В. Голіцин, двічі прогулювався в Крим. Ці так наз. Kрымскиe походи (в 1687 і 1689 г.) минулися невдачею. Під час першого походу був запалений степ. У цьому обвинуватили малороссийского гетьмана Самойловича, що не співчував вообщем походу.