” собор≥ спочивають мощ≥ св. митрополита ћакари¤ (убитого татарами в 1497 г.) ≥ частини мощ≥в св. ¬олодимира й великомучениц≥ ¬арвари.
—оф≥¤ (болгарск. —редец, турецк. —оф≥¤) - столиц¤ Ѕолгарського кн¤з≥вства, займаЇ дуже прибуткове положенн¤ поблизу центру Ѕалканського п≥вострова, серед ц≥лоњ мереж≥ проњзних дор≥г, з ¤ких уздовж головноњ зараз уже прокладена жел. дорожн¤ л≥н≥¤  онстантинополь-јдр≥анополь-Ѕелград з галуз¤ми на ѕерник ( юстендил), на широк≥й злачной г≥рськ≥й височин≥, зрошуваноњ р. »скером, що й обмежуЇтьс¤ ≥з с≥вбу. Ётропольским Ѕалканом, а з п≥вдн¤ - ¬итошскими горами, при цьому на ¬ и « в≥дкриваютьс¤, ¤к б≥льш≥сть ≥з нас звикло говорити, комфортн≥ проходи у ¬ост. –умелию й —ерб≥ю. ”се знають те, що м≥сто розм≥щене на низькому схил≥ ¬итоша, на берез≥ р. Ѕо¤ны, впадаюцией в »скер, на висот≥ 566 метр. над поверхнею мор¤. —. складаЇтьс¤ з 2-ух частин, або м≥ст: старенького, кутастого, ≥з кривими старенькыми вулиц¤ми, поруч ≥з ¤кими т¤гнутьс¤ й знову прокладен≥ вулиц≥, при цьому основним б≥льш жвавим м≥сцем його Ї ринок, що й потопаЇ в зелен≥, виллоподобного нов≥тнього м≥стечка ≥з кн¤з≥вським палацом на јлександровськ≥й площ≥, з м≥ським садом, палацом юстиц≥њ, болгарським державним банком, в≥йськовим м≥н≥стерством, новеньким театром, ратушею ≥ т.д. Ќа самому найвищому м≥сц≥ м≥стечка показуютьс¤ руњни зруйнований землетрусом церкви св. —оф≥њ, в≥д ¤коњ й усе м≥сто одержало св≥й заголовок.  афедральний собор болгарськоњ "митропол≥њ"; 1 церковна, 1 протестантська церкви й 1 синагога; к≥лька мечетей, з ¤ких б≥льш чудова в буд≥вельному в≥дношенн≥ Ѕэюк-ƒжами. ¬еличезн≥ лазн≥ близько мечет≥ Ѕаши-ƒжамиси з теплими джерелами; кн¤з≥вський палац ≥з парком, державна б≥бл≥отека, казенна друкарн¤, казарми, будинок болгарського парламенту (збори), державного банку ≥ т.д. ≤нститут з 3 факультетами, 44 педагогами й поболее 300 слухач≥в, чолов≥ча й ж≥ноча г≥мназ≥њ, реальне, в≥йськове й землеробське училище й ≥н. ћеж Ћевиним мостом ≥ вокзалом перебуваЇ циганський квартал. Ќаселенн¤ —. в 1881 г. було 20501 ч≥л., в 1887 г. 30428 ч≥л. ( у тому числ≥ 5000 Їврењв, 2000 турок ≥ 1000 циган), дл¤ 1888 г. показуЇтьс¤ те ж саме загальне число 30428 ч≥л., але з ≥ншим розпод≥лом по народност¤х ( 2/3 усього числа становили болгари, 1/6 Їврењ, а турок показане всього 335 людей, що чи ледве правильно), а до 1893 г. населенн¤ зросло до 46593 ч≥л. —оф≥¤ веде значну торг≥влю шк≥рами, ¤к≥ йдуть у ‘ранц≥ю й јвстр≥ю, кукурудзою й пшеницею; але ≥ндустр≥¤ в н≥й розвинена слабко: выделываютс¤ полотна, сукна, шовков≥ тканини, шк≥ри, спирт.; вишиванн¤, гончарн≥ роботи, приготуванн¤ килим≥в, ф≥л≥гранн≥ ср≥бн≥ вироби домашнього виробництва. —. стоњть на м≥сц≥ старого римського м≥стечка Serdica або Sardica, що одержав своЇ ≥м'¤ в≥д фракийского г≥рського народу сердов або сардов. —. уже в стародавност≥ служила принциповим торговельним пт ≥ в≥йськовим постом, належала спочатку до пров≥нц≥њ ‘рак≥њ, а п≥зн≥ше, ≥з час≥в јврелиана, п≥д ≥менуванн¤м Ulpia Serdica, був основним м≥стом пров≥нц≥њ ƒакии, пот≥м ≥з часу ƒиоклетиана й  ост¤нтина - основним м≥стом пров≥нц≥њ Dacia Mediterranea, де й в≥дбувс¤ в 344 г.