” ¤кихось пр≥звищах зауважуЇтьс¤ наследное нахил до артероматозному переродженн¤.; чолов≥ки найб≥льш схильн≥, коли дами. јртероматозный процес веде до того, що —. втрачають свою пружн≥сть ≥ внасл≥док цього найменш можуть протисто¤ти кров'¤ному тиску; тому при артер≥осклероз≥ часто розбудовуютьс¤ розширенн¤ артер≥й. ƒал≥, нелаг≥дн≥ склерозированные —. представл¤ють б≥льше перешкод дл¤ кров'¤ного струму, нарощують роботу серц¤, що веде до його г≥пертроф≥њ. јртер≥њ стають твердими й зиізаіопод≥бними, що можна стежити на найб≥льше поверхово лежачих артер≥¤х, ¤к променева (на ¤к≥й заур¤дно обмацуЇтьс¤ пульс) ≥ скронева. Ѕ≥льша крихк≥сть артер≥й ≥ завищений кров'¤ний тиск при артер≥осклероз≥ роз'¤сн¤ють нер≥дк≥ крововиливи в мозку (апоплексичний удар). «вичайно ж, ус≥ ми дуже добре знаЇмо те, що дал≥ артер≥осклероз може повести до зм≥ни бруньок (зморщена брунька), до так наз. стареч≥й гангрен≥ нижн≥х к≥нц≥вок ≥ до майже вс≥х ≥нших розлад≥в. ¬ил≥кувати цей процес ми не в змоз≥, ми можемо його лише затримувати в п≥знаваних границ¤х; тому важлив≥ше проф≥лактика в зм≥ст≥ усуненн¤ вищезгаданих этиологических момент≥в. ўе одна форма придбаного артериита заслуговуЇ нашоњ уваги, це - сиф≥л≥тична. ” п≥зн≥х стад≥¤х сиф≥л≥су розбудовуютьс¤ часто в ст≥н≥ маленьких артер≥й обмежен≥ др≥бн≥ пухлини (сифидомы) або ж запаленн¤ внутр≥шньоњ оболонки —. (эндартериит), ¤ке веде до поступового закритт¤ його просв≥ту (обл≥терац≥њ). Ѕуло б погано, ¤кби ми не в≥дзначили те, що тому що ц≥ конф≥гурац≥њ нер≥дко утворюютьс¤ на мозкових артер≥¤х, то вони ведуть до небезпечних насл≥дк≥в, ¤к-от: еп≥лептичним ≥ апоплексичним припадкам, втрат≥ мови, парал≥чу одн≥Їњ половини т≥ла та ≥н. ƒл¤ попередженн¤ цього захворюванн¤ потр≥бне старанне зц≥ленн¤ ранешних стад≥й сиф≥л≥су, дал≥ в≥рний стиль житт¤ й избегание всього того, що робить припливи кров≥ до центральноњ нервовоњ системи, тобто ф≥зичноњ й ≥нтелектуальноњ перевтоми, психолог≥чних порушень, зловживанн¤ алкоголем ≥ тютюном ≥ т.д. «ахворюванн¤ вен част≥ше зустр≥чаютьс¤, коли захворюванн¤ артер≥й, уже по одному тому, що вен б≥льше (кожну артер≥ю супроводжують дв≥ вени); не вважаючи того, вони волод≥ють найб≥льш н≥жними ст≥нами, лежать найменш защищенно й поболее поверхово. ≤з захворюванн¤ми вен част≥ше звертаютьс¤ до доктора, тому що вони част≥ше запод≥юють мученн¤, коли захворюванн¤ apтерий. ≤з хвороб вен згадаЇмо про њхн≥м запаленн≥ й розширенн≥. «апаленн¤ венноњ ст≥ни (флеб≥т) може в≥дбутис¤ внасл≥док поширенн¤ на нењ запального процесу ≥з тканин, що примикають, зовн≥ або внасл≥док д≥њ м≥кроб≥в зсередини. ” тому й ≥ншому випадку в≥дбуваЇтьс¤ згортанн¤ кров≥ на уражен≥й д≥л¤нц≥ (тромбоз) ≥ вена заур¤дно закупорюЇтьс¤ до м≥сц¤ впаданн¤ наиблежайшей, ¤к ус≥м в≥домо, великоњ в≥тки. Ќасл≥дком цього Ї набр¤к в≥дпов≥дноњ област≥: виникають болю, що мають нер≥дко невралг≥чна вдача, чутлив≥сть при тиску на збудженому м≥сц≥, лихоманка. ” випадку в≥дриву кров'¤ного згортка крайн≥й можливо занесений, через праве серденько в легеневе коло кровооб≥гу (ембол≥¤) насл≥дком що буваЇ миттЇва погибель.