служить дл¤ добуванн¤ смол, ¤к≥ виход¤ть або засобом сухоњ перегонки деревноњ породи, приемущественно пневой, так назыв. осмолу, або засобом подсочки, що даЇ так назыв. живицю . —. належить до числа дуже св≥тлолюбних деревних пор≥д, але тем не найменш нер≥дко утворюЇ незапл¤мован≥ насадженн¤. ѕричина цього пол¤гаЇ в тому, що вона Ї одн≥Їњ з менш вимогливих до ірунту деревних пор≥д ≥ тому може рости на таких малородючих ірунтах, на ¤ких р≥ст ≥нших дерев ви¤вл¤Їтьс¤ практично незд≥йсненним. “акими звичайними дл¤ незапл¤мованих соснових насаджень, ірунтами Ї сух≥ п≥сков≥, на ¤ких ≥ засел¤ютьс¤ соснов≥ боры. ’арактерною ≥ндив≥дуальн≥стю таких боров Ї њх одновозрастность, що по¤снюЇтьс¤ тим, що нав≥ть у менш населених м≥сцевост¤х вони дуже мучаютьс¤ в≥д л≥сових пожеж ≥, просто обс≥мен¤ючись опосл¤ кожного з них, ростуть знову у вигл¤д≥ однов≥кових насаджень. Ќа звичайних борових м≥сц¤х до —. час в≥д часу п≥дм≥шуЇтьс¤ береза, б≥лосн≥жна в≥льха, ¤к≥сь верби; на найб≥льш низьких м≥сц¤х, з найб≥льше свежайшей ірунтом, Ї найб≥льш значима дом≥шка р≥зних лист¤них пор≥д, при ще б≥льш≥й вологост≥ земл≥ до —. дом≥шуЇ, нер≥дко в дуже значимих к≥лькост¤х, ¤лина, а в сев. л≥сах ≥ ≥нш≥ хвойн≥ породи. «рештою, —. зустр≥чаЇтьс¤ й на мохових болотах, де вона, але, виростаЇ т≥льки дуже марудно й у стол≥тньому в≥ц≥ представл¤Ї маленьке деревцо, з≥ стволиком усього в ¤к≥-небудь вершки толщиною. Ќа найб≥льш злачных ірунтах, з ¤ких дл¤ —. найкращими Ї свежайшие п≥ски й супеси, вона виростаЇ дуже стр≥мко, будучи одною з≥ стр≥мко швидкозростаючих хвойних пор≥д. —., ¤к хвойна порода, в≥дновл¤Їтьс¤ лише нас≥нн¤ми й тому придатна т≥льки дл¤ високостовбурного господарства; част≥ше всього в њњ насадженн¤х використовують оберти рубанн¤ в≥д 80 до 120 рок≥в, т≥льки час в≥д часу знижуючи њх до 60 або п≥двищуючи до 150 рок≥в. ѕоновленн¤ в≥дбуваЇтьс¤ природн≥м методом або робитьс¤ штучно. ¬ирубан≥ в сем¤нной р≥к вузьк≥, саж. до 20, л≥сос≥ки заур¤дно в≥дм≥нно обс≥мен¤ютьс¤ й поновленн¤ њх ви¤вл¤Їтьс¤ забезпеченим, коли не в≥дбудетьс¤ заглуш≥нн¤ сход≥в, що здалис¤, травичкою; небезпека такого заглуш≥нн¤ особливо велика на найб≥льш нових ірунтах, але може бути ослаблена зменшенн¤м ширини л≥сос≥ки й захистом њњ стеною старенького л≥су з п≥вденноњ сторони. ѕри розб≥жност≥ року рубанн¤ л≥сос≥ки ≥з урожаЇм нас≥нь, площа вирубки нер≥дко встигаЇ зарости травою, опосл¤ що виникненн¤ соснових сход≥в ви¤вл¤Їтьс¤ скрутним, нав≥ть у цьому випадку, коли на л≥сос≥ц≥, ¤к це нер≥дко робитьс¤, були залишен≥ нас≥нн≥ дерева в достатн≥й к≥лькост≥. Ќа звичайних борових м≥сц¤х густий трав'¤нистий покрив тримаЇтьс¤ недовго: в≥н скоро р≥д≥Ї й зрештою ви¤вл¤Їтьс¤, що пол¤гають ≥з низьких довгол≥тн≥х злак≥в, ¤к≥ вже не представл¤ють перешкоди дл¤ виникненн¤ сход≥в —., коли лише нас≥нн¤чок њњ можуть нал≥тати на дану площу. јле коли задернелые вирубки не оп≥кують в≥д пас≥нн¤ худоби, то виникненн¤ м≥цних дернин на них ви¤вл¤Їтьс¤ незд≥йсненним ≥ так≥ площ≥ просто перетвор¤тьс¤ в сипуч≥ п≥ски, зал≥сенн¤ ¤ких представл¤Ї в≥дом≥ труднощ≥.