Цими рвениями пояснюються створення 3 червня 1885 г. госуд. дворянського земляного банку, що видає потомственим дворянам позички під заставу землі на критеріях найбільш пільгових, чому це дозволяли б загальні умови валютного ринку. Положення про земських дільничних начальників 12 червня 1889 г. і Положення про земські установи 12 червня 1890 г. мали на меті передати головну роль у справах місцевого керування, і частково суду, у руки дворянства.
Реформи Катерини Ii-Й зробили чотири "основні роди людей": дворян, духівництво, міських обивателів і сільських обивателів. Звід Законів і у виданні 1899 г. (т. IX, ст. 2) кладе теж розподіл у базу нашого станового законодавства, але в реальності цей початок у ньому не проведене, і більша частина з позначених у закон основних пологів людей у дійсний час не становить якого-небудь певного цілого: дворянство ділиться на потомствене й особист, що мають меж собою дуже не досить загального, духівництво ділиться по сповіданнях, міські мещанины діляться на 5 станів, дуже різних по власному юридичному положенню. У реальності, фактично значимим є наявне в працюючому законодавстві розподіл С. на "податные" і "неподатные". Відмінність це колись обумовлювалося тим, що частина населення імперії підлягала рекрутській повинності й подушної податі й у фіскальних інтересах була віддана ряду правоограничений. З отменою рекрутської повинності (1874) і подушної податі (1883 - 1886) ця відмінність втратила основне своє значення, а вкупі з тим втратили обґрунтування й усі ті обмеження (приемущественно, свобода пересування й вибору місця проживання), яким раніше були піддані особи"колишніх податных станів" (фермери й міщани). Тем не найменш, більша частина правоограничений ще продовжує існувати для "колишніх податных станів" . С. Катерини II були в загальному побудовані на принципі спадковості станових прав і на початку корпоративної організації кожного С. У поточний час обоє ці початки суттєво видозмінювалися, завдяки тому, що дворянство особисте, особисте ушановане громадянство, купецтво й духовний стан не наследственны. Духовний стан і купецтво навіть непожизненны. Права, ними повідомлювані, підступають швидше під поняття проф, чому станових прав. Зрештою, якісь С., напр. цехові, не задовольняють основній вимозі становості: їм не привласнене ніяких особистих прав. Вимозі корпоративного пристрою більша частина С. у поточний час теж не задовольняє. Особисті дворяни, знатні громадяни, потомствені й особисті, духівництво й за законом не мають ніякої корпоративної організації. В інших С., начебто дворян і фермерів, корпоративна їхня організація практично перебуває в повному занепаді. Л. Лазаревский.
Сосна (Pinus) - рід рослин із сем. хвойних (Coniferae). Сюди ставляться вічнозелені, багаті смолою дерева, заурядно надзвичайно великий, пореже маленькі, час від часу практично кущі. Листи игловатые, посиживают пучками по 2 - 5 спільно й оточені в підстави пленчатыми піхвами. Чоловічі квіти зібрані колоссям у підстави юних гілочок.