ѕри майже вс≥х отруЇнн¤х: алкоголем, морф≥Їм, хлороформом, хлоралг≥дратом ≥ окисом вуглецю, а також при самоотруЇнн¤х, спостережуваних при розладах травленн≥ (ацетонури¤, ацетури¤), при еп≥лептичному приступ≥ й ≥стеричному припадку, а також при поразках головного мозку: крововилив≥, розм'¤кшенн≥, забитий м≥сц¤х, пухлинах ≥ мен≥нг≥т≥ спостер≥гаЇтьс¤ —. «ц≥ленн¤ сопорозного стану зобов'¤зано бути причинним до цього всього: ≥мов≥рне видаленн¤ отрути ( при отруЇнн¤х), пот≥м даютьс¤ збудлив≥ засоби; проти приплив≥в кров≥ до мозку холод на голову й т.п.  оли беззв≥тний стан триваЇ де¤ка к≥льк≥сть дн≥в, то звертаЇтьс¤ особлива увага на незапл¤мований зм≥ст рота й постел≥ й п≥дтримка сил - год≥влею через шлунковий зонд. ј.
Cорго (Sorghum Pers.) - родове названиe рослин ≥з сем. злак≥в (Graminea); зрозум≥ло до 13 вид≥в, дикоростучих у теплих крањнах. ÷е - однор≥чн≥ або довгол≥тн≥ найвищ≥ травички, з дуже г≥лл¤стими м≥телками, колоски однокв≥тков≥, парн≥ по сторонах в≥тки й тр≥йчаст≥ на к≥нц≥ њњ; сид¤ч≥ колоски двостатев≥, ≥нш≥ чолов≥ч≥; колосков≥ лусочки при ж≥ночому колоску опуклий, пленчатые, при чолов≥чому - найменш широк≥, трав'¤нисто-шк≥р¤ст≥; кв≥тков≥ лусочки перетинчаст≥, нижн¤ остиста, верхн≥ іратчаст≥. «ерно велике, ¤йцепод≥бне або практично кул¤сте.
—. (сел. хоз.). - –озр≥зн¤ють (¬ернер) 3 р≥зновиду —.: 1) «. крислате (Sorghum effusum), з раскидистою метелкою, 2) «. поникле або комовое (S. contractum) ≥ 3) комовое поникле або джугару (S. cernuum); крайн≥й р≥зновид р≥знитьс¤ в≥д ≥нших вид≥в —. стислоњ, з≥браноњ в грудку м≥телкою, що никне вниз, ≥ практично матовими б≥лосн≥жними зернами. Ќезл≥ченн≥ сорти наречених р≥зновид≥в —. возделываютс¤, дивл¤чись по м≥сцевост≥, то в ¤кост≥ зернових або кормових, то в ¤кост≥ техн≥чних рослин. « р≥зновид≥в 2-ой групи особливо зрозум≥ло цукрове —. ¬оно представл¤Ї собою також коштовна кормова рослина. « вид≥в першоњ групи ¤к≥сь культивуютьс¤ дл¤ виготовленн¤ щ≥ток ≥ м≥телок; такий промисел, не вважаючи  итаю й јлжиру, розвинений у ѕ≥вденн≥й ™вроп≥, а в ≥ндив≥дуальност≥, у —≥вбу. јмериц≥. як зернова хл≥бна рослина —. маЇ в ™вроп≥ обмежене значенн¤: його с≥ють потроху лише в южн. “≥ролев≥, ”горщин≥, Ѕалканському п≥востров≥; зате в јз≥њ (частково в нас у “уркестан≥) ≥ в јфриц≥ ц¤ культура надзвичайно розвинена; там —. - важлива хл≥бна рослина, ¤ким харчуютьс¤ (коржа) туб≥льн≥ мешканц≥. «авд¤ки дуже развитой коренев≥й систем≥, —. переносить жару й посуху краще кукурудзи. Ќаведена ≥зюминка —. дозвол¤Ї мислити, що в м≥сцевост¤х субтроп≥чних, де не виростаЇ солодкий очерет ≥ куди не може просочитис¤ культура солодкого бур¤ка, роль солодкоњ рослини може бути зайн¤та солодким —., тем найб≥льше, що методом селекц≥њ й впровадженн¤ в≥дпов≥дних приймань обробленн¤, в≥дсоток кристал≥чного цукру в —. можливо ще п≥двищений (зараз 18%), а к≥льк≥сть глюкози, вообщем, що утрудн¤Ї вироб≥ток цукру, знижене. ¬ узгодженн≥ з дуже развитою кореневою системою коштуЇ й потужний розвиток надземних орган≥в, висота ¤ких доходить у троп≥чних крањнах до 6 - 7, а в “уркестан≥ (джугара) до 2 - 3 м., ≥ вимоз≥ в≥дносно глибини обробленн¤ ірунтового шару, ¤кий повинен бути проникний дл¤ кор≥нь не найменш ¤к на 4 фт.