≥ средн. ™вропи й у рос≥йських прибалт≥йських губерн≥¤х, б≥льшою м≥рою в л≥сах гористих м≥сцевостей. ƒовжина т≥ла 14 стм., хвоста 9, 5 стм. ’утро зверху красноватосеро-бурий, черевце б≥лосн≥жне. ’в≥ст у корен¤ покритий недовгою прил¤гаючою вовною с≥ро-бурого кольору, а на к≥нц≥ довгуватоњ, з верхньоњ сторони темноњ, а з нижньоњ б≥лосн≥жноњ. √н≥зда будуЇ на в≥дкритих м≥сц¤х або користуЇтьс¤ старенькыми гн≥здами ворон, дрозд≥в ≥ б≥лок. ¬аг≥тн≥сть триваЇ 24 - 30 дн≥в; дитинчат 4 - 6. «авдаЇ жахливоњ шкоди фруктовим садам. 3) Ћ≥сова —. (Eliomys dryas), може бути, р≥зновид садовоњ —. –одиною њњ вважаЇтьс¤ п≥вденна Ќаша батьк≥вщина, зв≥дки вона поширилас¤ на зах≥д до ”горщини, п≥вденноњ частини јвстр≥њ й —≥лез≥њ. ƒовжина т≥ла ≥з хвостом 17 стм.  ол≥р хутра зверху червон¤сто-бурий або бурувато-с≥рий, на животику б≥лосн≥жний. 4) Ћ≥щинова —. або мушловка (Muscardinus avellanarius). ¬одитьс¤ в середн≥й ™вроп≥ в≥д Ўвец≥њ й ¬еликобритан≥њ до “оскани й п≥вн≥чноњ “уреччини; √аличина й ”горщина представл¤ють сх≥дну границю њњ поширенн¤. «агальна довжина т≥ла 14 стм., з ¤ких половина припадаЇ на хв≥ст.  ол≥р хутра жовтувато-рудий, лише груди й черево б≥лосн≥жного кольору. “римаЇтьс¤ б≥льшою м≥рою в гор≥хових га¤х. ”м≥ло будуЇ гн≥зда з лист≥в, мох≥в, травички, вовни й т.п. у густих чагарниках на висот≥ 1 метра над землею. —паровуютьс¤ в середин≥ л≥та. ќпосл¤ 4-тижневоњ ваг≥тност≥ самка метаЇ 3 - 4 дитинчат, нагих ≥ сл≥пих. ƒл¤ зим≥вл≥ влаштовують гн≥зда в норах п≥д сухими листами й розм≥щаютьс¤ отут ц≥лими родинами. ƒ. ѕедашенко.
—опка - рос≥йський народний заголовок дл¤ в≥докремлених найб≥льше або найменш крутих г≥р з кам'¤нистою верх≥вкою, розповсюджуване й на окрем≥ височини, що видаютьс¤ в г≥рському хребт≥ або масив≥. ќсобливо вживане на ”рал≥ й у —иб≥ру, де горою по б≥льш≥й частин≥ йменуЇтьс¤ лише найб≥льше або найменш крутий п≥дйом м≥сцевост≥. ”  амчатц≥ заголовок —. застосовуЇтьс¤, очевидно, б≥льшою м≥рою до вулкан≥в. ¬ узбережж¤х “емного й  асп≥йського мор≥в —. або блеваками йменуютьс¤ брудн≥ вулкани. ¬. Ћ.
—опло - так йменуютьс¤ зб≥жн≥ кон≥чн≥ насадки, по ¤ких дутт¤ надходить ≥з пов≥тропроводу в п≥ч ( через "фурми"). Ќер≥дко —. ≥менують не лише саму насадку, але й усю трубу, що йде в≥д пов≥тропроводу печ≥ до фурми.  ут конусности —. заур¤дно 6∞. –обитьс¤ воно част≥ше всього ≥з чавуну й т≥льки при маленьких к≥лькост¤х прохолодного пов≥тр¤ ≥з зал≥за. ѕ≥д час ходу доменноњ печ≥ доводитьс¤ пом≥н¤ти положенн¤ —., припин¤ти дутт¤ з нього, в≥дсувати його в≥д печ≥ ≥ т.д. “ому й пов≥тропров≥д, ≥ саме —. робл¤ть ≥з дек≥лькох частин.
—опорозний стан (Sopor) або сп¤чка - хворобливий стан придушенн¤ св≥домост≥ - середн≥й ступ≥нь, ¤кий може перейти в повну втрату св≥домост≥. —. може передувати сонлив≥сть (somnolentia). ÷ей розлад спостер≥гаЇтьс¤ ¤к при хворобах головного мозку, так ≥ при р≥зних загальних хворобах. “ак: при вс≥х хворобах, що к≥нчаютьс¤ загибеллю, за куций час перед нею. ѕри пропасних заразливих хворобах - на висот≥ њх розвитку; при урем≥њ ; при солодкому сечове виснаженн¤ стан йменуЇтьс¤ д≥абетичною комою.