” фортепианных сонатах, струнних квартетах, тр≥о, секстетах, октетах, симфон≥¤х, увертюрах, концертах ц¤ форма зустр≥чаЇтьс¤ в перш≥й частин≥ цих твор≥в, часто в крайн≥й ≥ пореже в середн≥й частин≥ (у несп≥шному темп≥). —. форма застосовувалас¤ й у сп≥воч≥й музиц≥ при ћоцарте, Ѕетховену, але в скороченому вид≥, напр. в операх ћоцарта "¬ес≥лл¤ ‘≥гаро". Ќ. —оловйов —он≥ - (Myoxidae) - с≥мейство ссавц≥в загону гризун≥в (Rodentia s. Glires) п≥дзагону Simplicidentata. ћаленьк≥ зв≥рин, що нагадують б≥лок по власному стилю житт¤ на деревах. √олова вит¤гнута ≥з загостреноњ рожой, большенными очима й широкими округленими вухами. Ќоги недовг≥ й тонк≥; фронтальн≥ мають 4 пальц¤ й бородавку з≥ сплющеним пазуром зам≥сце 5-ого, задн≥ - 5 пальц≥в. ’в≥ст довжелезний ≥ б≥льшого частиною густо покритий довгуватими волосс¤ми. ’утро кошлате й м¤генький. „ереп без заднеглазничных в≥дростк≥в ≥ звужений у лобов≥й област≥; за формою наближаЇтьс¤ до черепа пацюк≥в. Ќижн¤ щелепа р≥знитьс¤ довгуватим ≥ вузеньким в≥нцевим в≥дростком. –≥зц≥в 1/1, ложнокоренных 1/1, кор≥нних 3/3.  ор≥нн≥ й ложнокоренные зуби мають ¤сно виражен≥ кор≥нц≥ й жувальна поверхн¤ њх покрита низькими поперечними складками емал≥. «ащ≥чних м≥шк≥в немаЇ.  лючиц≥ в≥дм≥нно розвинен≥. Ѕ≥льша й мала гом≥лков≥ к≥стки частково зростаютьс¤ разом. —л≥поњ кишки зовс≥м н≥, на в≥дм≥ну в≥д ус≥х ≥нших гризун≥в. ¬едуть большею частиною н≥чний спос≥б житт¤. ’арчуютьс¤ б≥льшою м≥рою рослинною њжею, але найб≥льш б≥льш≥ представники винищують ¤Їчка птах≥в ≥ нападають на пташен¤т. ” зимову пору впадають у глибоку сп¤чку. Ќасел¤ють палеарктическую й еф≥опську област≥. ƒо цього с≥мейства ставл¤тьс¤ 5 полог≥в: ћуоxus (™вропа), Eliomus (еф≥опська й палеарктическа¤ область), Graphiurus (еф≥опська область), Claviglis (зап. јфрика), Muscardinus (™вропа), з ¤ких лише крайн≥й неодм≥нно самост≥йний, тод≥ ¤к ≥нш≥ 4 можуть бути з'Їднан≥ в один р≥д Myoxus. Ѕ≥льш в≥дом≥: 1) полчок (ћуоxus glis). ¬серозповсюджений по вс≥Їњ южн. ™вроп≥ до ¬олги й  авказу. ƒовжина т≥ла 16 стм., хвоста - 13 стм. ’утро зверху попел¤сто-с≥рого кольору; на животику, на внутр≥шн≥й сторон≥ н≥г, на нижн≥й частин≥ пики, на щоках ≥ горл≥ - б≥лосн≥жного. ѕ≥р'¤стий ≥з прод≥лом посередин≥ кошлатий хв≥ст, переносье й верхн¤ губа буроватосерого кольору. Ћожнокоренной ≥ задн≥й кутн≥й зуби менше обох фронтальних кор≥нних. Ќаприк≥нц≥ кв≥тн¤ полчки спаровуютьс¤. ќпосл¤ 6-тижневоњ ваг≥тност≥ самка метаЇ 3 - 6 нагих ≥ сл≥пих дитинчат. √н≥зда своњ полчки влаштовують в укритих м≥сц¤х, у дуплах дерев ≥ в ущелинах скель ≥ т.п. ¬≥др≥зн¤ючись надзвичайною ненажерлив≥стю, полчки до опром≥нь дуже жир≥ють. ” г≥рських крањнах уже в серпн≥ вони влаштовують дл¤ себе на зиму гн≥зда й збирають туди харчов≥ припаси. ѕ≥д час пер≥оду сп¤чки, ¤кий триваЇ 6 - 8 м≥с¤ц≥в, вони час в≥д часу пробуджуютьс¤ ≥ њд¤ть. «а полчками полюють ¤к заради хутра, так ≥ заради њхнього м'¤са. –имл¤не розлучали й в≥дгодовували њх. Ќеобх≥дно в≥дзначити те, що садова —. (Eliomys nitella) водитьс¤ в пом≥рн≥й смуз≥ зап.