ussuriensis Dyb., длиною до 1 м., з надзвичайно довгуватим циліндричним тілом. У Туркестані в гірських річках водиться Exostoma oschanini Herzenst. (вусиків 8, спинний плавець із шипом, але посиживает не спереду від черевних, жировий плавець є, голова й передня частина тіла стовщені, зяброва щілина мала внаслідок того, що зяброві перетинки приросли до шкіри нижньої сторони голови), длиною близько 200 - 300 мм.
Н. Книпович.
Сом у промисловому відношенні має для Рф дуже принципове значення, зустрічаючись у Каспійському басейні (р. Урал, Волга, Кура) у величезній кількості. По відомостях за 1897 г., даної риби піймано на каспійсько-волзькому рибальстві 562570 шт., у тому числі 540830 штук у ріках і 21740 штук у море. Уральське рибальство дає 6000 - 7000 пуд. даної нам риби. С. Найбільше значення С. має в рибному промислі південного Каспію рік, що й упадають у нього, особливо в ріці Курі, де в найглибших ямах нижче Божьего промислу (Сальяны) С. набирається майже всіма тыщами на зимові лежбища (з опромінь), де й виловлюється в большенном кількості. Не вважаючи перерахованих місць, С. у промисловій кількості ловиться в Аму-Дар'ї, у р. Дону, Дніпрові й Дністру. Треба сказати те, що с. дуже ненажерливі, що при його величині, силі. і величезної пащі, усадженої маленькими зубами робить його не безпечним навіть для людей. Відомі випадки, що більші С. вистачали й топили малят, що купаються. Винищування ж домашнього водяного птаха (гусаків, качок), особливо у вирах біля мірошницьких гребель - явище саме звичайне. С. харчується більшою мірою рибою, яку не лише вистачає ротом, та й убиває ударом хвоста, "плескотом". Хижацтво даної риби особливо шкідливе проявляється з першого ж року його життя: сомята 4 - 6 місяців, як з'ясовано засобом розкриттів їх шлунків, харчуються більшою мірою молоддю севрюги, частково білуги. Таким образом юні сомята представляють найлютіших супротивників більш коштовної червонуватої риби. Метод лову сомів дуже різноманітний: їх ловлять неводами, баграми, ы и т. п. Більш незвичайним і дуже добутливим методом лову є так зване "клоченье" С. Лов цей робиться із човна ручною донною вудкою, іменованою жабою. Обов'язковою приналежністю цього лову є так наз. "клочек" - деревна стукалка з видовбаної в ній ямкою. Удар цього клаптика на поверхні води робить особливо відповідний звук, на який С. підступає до місця лову й бере за жабу. М'ясо С. дуже масно й вартість на нього коштує звичайно вище, чим на сазана, жереха й ін. частикових риб р. Волги. У Москві часто С. сходить за червонувату рибу. У продаж тіло С.. надходить (у солоному виді) звичайно без голови й з підрубленим хвостом. Із плавального міхура приготовляется "сомовий клей", що йде частково в підміну найбільш дорогоцінного риб'ячого клею осетрових порід. Н. Б - н.
Соната ( не слід з'єднувати із сонатною формою). До кінця XVII С. йменувалися збори інструментальних п'єс, а також співочий мотет, перекладений на інструменти. С. ділилися на два роди: камерну С. (sonata da camera), що полягала із прелюдій, аріозо, танців та ін., написаних в, як усім відомо, різних тональностях, і церковну С.