«аголовок —. походить в≥д латинського Solidus ( S. aurous - римська золота монета); сначало Sol, зв≥дки - французьке Sou .
—ольминизаци¤ - при √видоне јретинском так йменувалос¤ мистецтво сп≥вати пал≥три й ус¤к≥ мелод≥њ по гексахордной сисеоме, при ¤к≥й у перший раз виникли найменуванн¤ нот ut, re, mi, fa, sol, la. ќпосл¤ того ¤к була введена сьома нотка si ≥ встановилас¤ наша октавна система, —. у коронному њњ зм≥ст≥ розгубила своЇ значенн¤. ” д≥йсний час —. йменуЇтьс¤ читанн¤ нот по октавн≥й систем≥, при цьому нотки лише йменуютьс¤, а не сп≥ваютьс¤. –итм сольмизируемой мелод≥њ повинен передаватис¤ з точн≥стю .
—ольфедж≥о - вих≥дн≥ сп≥воч≥ вправи в читанн≥ нот без тексту. ѕри сп≥в≥ мелод≥њ —. будь-¤ка њњ нотка йменуЇтьс¤. —., ¤к вправи, розм≥щаютьс¤ в зб≥рнику з поступовим переходом в≥д найб≥льш легких до найб≥льш складних. —. пишутьс¤ у вс≥х тональност¤х мажорних ≥ м≥норних ≥ у вс≥х ключах дл¤ р≥зних голос≥в ¤к дамських, так ≥ чолов≥чих. Ѕ≥льшою м≥рою пишутьс¤ —. одноголос≥, але бувають 2-ух ≥ триголосн≥, ¤ких ц≥ль пол¤гаЇ в приученн≥ сп≥ваючого сп≥вати без допомоги ≥нших свою парт≥ю, не збиваючись внасл≥док виконанн¤ ≥нших парт≥й ≥ншими голосами. ” консерватор≥¤х на —. звертаЇтьс¤ особлива увага, ¤к на вернейший метод дл¤ розвитку слуху й можливост≥ скоро й правильно читати вс¤кого роду музику.
Ќ. —.
—омов≥ (Siluridae) - сем. кощавих риб ≥з загону отверстопузырных (Physostomi). ’арактеризуЇтьс¤ наступними ознаками: шк≥ра нага¤ або з к≥ст¤ними щитками, але без чешуй; вусики пост≥йно Ї; верхньощелепн≥ к≥стки рудиментарны й практично пост≥йно служать опорою дл¤ вусика; край верхньоњ щелепи утворений т≥льки м≥жщелепними кост¤ми; подкрышечной к≥стки (suboperculum) немаЇ; плавальний м≥хур заур¤дно Ї; в≥н з'Їднаний з≥ слуховыми органами засобом слуховых к≥сточок; жиров≥ плавц≥ Ї не пост≥йно. —. становл¤ть величезне с≥мейство з незл≥ченними родами й видами (найб≥льше 550), дуже варьирующее по зовн≥шньому виду й по будов≥ плавц≥в. Ўк≥ра ¤кихось зовс≥м нага¤, в ≥нших Ї покрив, що пол¤гаЇ з к≥ст¤них щитк≥в, голови або/≥ т≥ла, час в≥д часу утворюючий повний панцырь, що од¤гаЇ все т≥ло. ѕлавц≥ дуже вар≥юють по величин≥ й положенню; у майже вс≥х спинний ≥ грудн≥ плавц≥ збройн≥ дуже розвиненими шипами. —. живуть у пр≥сних водах по¤с≥в пом≥рних ≥ гар¤ч, що ¤к марудно течуть або сто¤чих, так ≥ в стр≥мких г≥рських р≥чках; де¤к≥ в≥дв≥дують море, але тримаютьс¤ поблизу в≥д берег≥в. ”се м'¤соњдн≥; очевидно, вусики в≥д≥грають роль при вербуванн≥ видобутку. як≥сь пологи волод≥ють типовими придатковими апаратами, що коштують у зв'¤зку з≥ звичайним з¤бровим; так, в остиндского роду Saccobranchus в≥д з¤бровоњ порожнини т¤гнутьс¤ з бок≥в т≥ла й хвоста по м≥шков≥, наповнюваному ≥з з¤бровоњ порожнини водою, ¤ка в≥д часу в≥д часу викидаЇтьс¤ скороченн¤м мускул≥в. ¬иди poдoв Doгas, Oxуdoras, Rhinodoras, Callichthуs троп≥чноњ јмерики в жаркий час, коли басейни, де вони живуть, починають сохнути, вир≥шують переходи по суш≥, час в≥д часу на значим≥ в≥дстан≥, у пошуках величезних водоймищ; так≥ переходи в≥дбуваютьс¤ час в≥д часу масами риб ≥ червоношк≥р≥, захопивши њх на переход≥, добувають сходу величезн≥ к≥лькост≥ риби.