Він обмежив придбання землі (щоб перешкодити скупченню її в деяких руках), регулював справи сусідів по землеволодінню (напр., заборонив затінювати висадженнями на границі землю сусіда), використання джерелами води, установив якісь правила, що стосуються торгівлі (заборонив вивіз із Аттики сільськогосподарських товарів, не вважаючи масла), перетворив заходу, вага й монету (увів в Афіни эвбейскую систему), допустив волю асоціацій для релігійних, торговельних і інших цілей, сприймав заходу проти розкоші (і зокрема проти розкоші дам). З інших законів С. принципове значення мало дозвіл кожному приносити скарги на несправедливість, заподіяну навіть особі, зовсім сторонньому для скаржника, і вимога, щоб під час хвилювань і міжусобиці кожний примикав до однієї з парій, що борються; хто не виконував цього, зазнав атимии (ціль цього закону - охоронити місто oт тривалих смут і від захвата влади энергическим меншостями, що опираються на політичний индиферентизм маси). І дійсно, закони С. були написані на деревних таблицях (кирбах), ув'язнених у рами, що поверталися на осі. Необхідно відзначити те, що тому що справжній текст цих законів не зберігся, то важко точно вказати, які з них справді минулого видані Солоном і які тільки потім приписані йому. Як би це було не дивно, але реформоване С. право виявилося життєстійке встановленого їм політичного ладу й вплинуло на якісь пізніші законодавства (напр., на римські закони XII таблиць). С. проголосив виданим їм законам вікової ( по інших звістках - десятилітній) строк і виїхав з Афін. Він мав через свої торговельні справи й бажав уникнути наслідків невдоволення, яке він збудив у майже всіх своїми реформами: в уривку однієї з елегій він сам говорить, що майже всі були незадоволені їм, тому що він не зробив переділу всієї землі, на який вони покладали надії; інші (знатні) замислювалися, що й так він зайшов дуже далеченько. Уважали, що С. відвідав тоді Кіпр, Єгипет і Лідію (пізнавана знаменита розповідь про його пребываи при дворі Креза). боротьба, що відновився в Афінах, партій зрештою привела до встановлення деспотії Пизистрата, якої С. пробував протидіяти. Коли деспотія ствердилася, С. усе-же залишився в Афінах, де, очевидно, скоро й загинув.
Література про С. до 1885 г. наведена в Бузольта ("Griechische Geschichte", т. 1, стор. 436 і сл.), Опосля цього важливим новеньким источиком стала Аристотелева "Афінська полиття", глави V - XII, де наведені ще фрагменти С. елегій (відомі раніше фрагменти в Bergk, "Fragm. lyr. Graec. ", II). Див. Bruno Keil, "Die Solonische Verfassung in Aristoteles Verfassungsgeschichte Athens" (Б., 1892); Ed. Meyer, "Gecshichte des Alterthums" (Штуттг., 1893, II т.); В. Бузескул, "Афінська полиття Аристотеля і т.д. " (Харків, 1895); Штерн, "Солоний і розподіл аттическ. людей на класи" (сборн. на честь проф. Ф. Е. Корша, М., 1896); М. Хвостів, "Сисахтия С. і розкладання эвпатридского землеволодіння" ("Филологич. Обозр. ", 1897). Д. К.
Сольдо - італійська рахункова й мідна монета, 1/20 ліри.