собор: н≥ вбитих, н≥ покалеченых у монастир≥ не було. ¬ 90-х роках нын. стол≥тт¤ припинено було посиланн¤ в монастир. ≤з числа засланих ≥ загиблих у монастир≥ були в≥домий радник ≤вана —уворого св¤щен. —ильвестр, п≥знаваний келар “роицко-—ерг≥Ївськ≥й лаври јвраамий ѕалицин, касимовский правитель —имеон Ѕекбулатович. ” числ≥ —. ченц≥в був ≥ патр≥арх Ќик≥н, через нововведенн¤ ¤кого так важко довелос¤ постраждати —. обител≥. Ќадбанн¤ монастир¤ до виданн¤ монастирських штат≥в при ≥мператриц≥  атерин≥ II було величезне: в≥н мав 5000 душ фермер≥в ≥ мав практично все п≥вденне помор'¤ Ѕ≥лосн≥жного мор¤ ( до 1640 кв. в≥р.), з майже вс≥ма рибними ловами, соловарн¤ми й ≥ншими вг≥дд¤ми. ≤ в д≥йсний час його земл¤н≥ волод≥нн¤ не мал≥; не вважаючи того в≥н волод≥Ї валютним кап≥талом найб≥льше чому в 1/2 милл. руб., що принос¤ть раз у р≥к 22000 руб. ƒо 1900 р. отут перебувала зоолог≥чна станц≥¤, на ¤ку раз у р≥к у л≥тню пору в≥др¤дилис¤ вчен≥ досл≥дники мор¤, з дек≥лькома студентами. «араз станц≥¤ ц¤ переведена в нов≥тнЇ м≥сто ќлександр≥вськ, при ™катерининськ≥й гаван≥. Ќеобх≥дно п≥дкреслити те, що в голодн≥ роки —. монастир не раз приходив на допомогу б≥ломорському б≥дному попул¤ц≥њ. ƒуховний нагл¤д над монастирем належить столичн≥й синодальн≥й контор≥. Ќ. Ћ.
—оловей (Erithacus) - р≥д маленьких п≥вчих зубоклювых птах≥в ≥з сем. дроздових (Turdidae). ƒќ —. в≥днос¤ть трохи ( близько 9) вид≥в, з ¤ких загальнов≥дом≥ два Ївропейськ≥ види: звичайний або сх≥дний —. (≈. philomela), всерозповсюджений по вс≥й ™вроп≥ не вважаючи п≥вн≥чних окрањн њњ, ≥ зах≥дний —. (Er. luscinia), що гн≥здитьс¤ у вс≥й «ах≥дн≥й ≥ центральн≥й ™вроп≥. ќбоЇ виду зимують в јфриц≥. як би це було не дивно, але й той, ≥ ≥нший вид пофарбован≥ под≥бно: верхн¤ сторона т≥ла њх - бурувато-с≥ра, нижн¤ - брудно-б≥ла, хв≥ст бурий ≥з за≥ржав≥лим кольором, але в сх≥дного —. розцв≥ченн¤ в загальному темн≥ше й верхн¤ сторона т≥ла з ¤сно вираженим маслиновим кольором. —х≥дний —., не вважаючи того, крупн≥ше (≈. philomela - 19 стм., ≈. luscinia - 7 стм.), основне ж в≥дм≥нн≥сть його пол¤гаЇ в тому, що в нього 1-ые махове п≥р'¤ в≥дносно ще коротше, чим у зах≥дного —. ”с≥ солов'њ харчуютьс¤ т≥льки комахами й б≥льшою м≥рою личинками њх, в≥дшукуючи њх на земл≥ й у кустиках.  ущ≥, живоплоти т≥нистих сад≥в, опушки св≥тлих гањв поблизу прудов ≥ озер ≥ вообщем неподал≥к в≥д води - сутн≥сть улюблен≥ м≥сц¤, у ¤к≥ тримаютьс¤ —. √н≥зда —. в'ють досить недбайливо в кустиках над самою землею, при цьому основним матер≥алом дл¤ буд≥вл≥ гн≥зд служать старенькые побур≥л≥ листи дерев. ѕовна кладка ( 1 раз у л≥то) складаЇтьс¤ з 5 шоколадно-зелених однокол≥рних ¤Їць. ” пер≥од гн≥здуванн¤, тобто з початку л≥та й до к≥нц¤ червн¤, п≥сн¤ самц¤ лунаЇ щоноч≥. ё. ¬агнер.
ѕ≥сн¤ сх≥дного —. коротше чому зах≥дного, виконуЇтьс¤ з малими паузами меж кол≥ньми, дуже й урочисто, при цьому окрем≥ кол≥на р≥зн¤тьс¤ дзв≥нк≥стю, полнотою й силою звуку; п≥сн¤ зах≥дного —. виконуЇтьс¤ марудн≥ше, з досить тривалими паузами, при цьому у звуц≥ в≥дчуваЇтьс¤ н≥жн≥сть ≥ мелод≥йн≥сть.