бережу —. про-ва, при, що глибоко вр≥зуЇтьс¤, прикритоњ в≥д ус≥х в≥тр≥в бухт≥ й гаван≥ Ѕлагополучч¤, на перешийку меж этою бухтою й —в¤тим оз. ћонастир оточений ст≥нкою, ¤ку почали класти в 1584 г. ≥ над ¤кою трудилис¤ ченц≥ й монастирськ≥ фермери 12 рок≥в. —т≥нка складена з большенных кам≥нчик≥в здичав≥лого кругл¤ка й гран≥тних брил, у вигл¤д≥ нев≥рного п'¤тикутника; окружн≥сть њњ 510 саж., висота њњ 5 - 6 саж., ширина 3 саж. Ќа ст≥нках 8 большенных веж; в амбразурах ¤кихось веж коштують прадавн≥ пушки, з ¤ких стр≥л¤ють у корол≥вськ≥ деньки. ” ст≥нц≥ 7 вор≥т; з них головн≥ - —в¤т, що виход¤ть на набережну бухти; над ними церква Ѕлаговещени¤. ”с≥х церков у монастир≥ снутри ст≥нок 9; з них основна - “роњцький собор, де перебувають у ср≥бних раках мощ≥ основоположник≥в монастир¤, преподобних «осима й —ават≥¤. ѕреображенський собор - самий большенный ≥ разюче оброблений монастирський храм; п≥д ним церква преп≥д. √ермана, з його мощами. ѕ≥д церквою ћиколи „удотворц¤ монастирська ризниц¤, у ¤к≥й багато дорогоц≥нних дарунк≥в цар≥в столичних, починаючи з ≤оанна III, ≥ ≥нших жертвователей. ¬≥дразу збер≥гаютьс¤ палаш кн. ћиш≥ —копинашуйского й шабл¤ кн. ѕожарського. Ѕ≥л¤ ѕреображенського собору каплиц¤ з мощами преп≥д. »ринарха. ќсновна дзв≥ниц¤ маЇ 28 саж. висоти й 35 дзвон≥в, з ¤ких у найб≥льшому 1100 пд. ваги; п≥д ≥ншою дзв≥ницею, " орол≥вськоњ", складена п≥рам≥да з бомб ≥ ¤дер, ¤кими британц≥ в 1854 г. обстр≥лювали монастир. ѕоза монастирськими ст≥нками на братньому монастирському цвинтар≥ црк. св. ќнуфр≥¤.  аплиць 6. Ќе дл¤ кого не секрет те, що вс≥х кам'¤них будов 17, з них 8 дл¤ брат≥й; у числ≥ ≥нших пол≥кл≥н≥ка (з медиком, фельдшером ≥ аптекою), богад≥льн¤ й кутузка, у ¤кий колись утримувалис¤ заслан≥ в монастир особи. «а ст≥нками монастир¤, на берез≥ —в¤того оз., багато господарських будов, казарми дл¤ роб≥тник≥в, городи, к≥нний дв≥р. Ќа п≥вдн≥ в≥д монастир¤ Ї док дл¤ лагодженн¤ й осушки суд≥в. ћонастирська б≥бл≥отека, хоча в 1854 г. багато з нењ було вивезено дорогоц≥нного в  азань, дотепер досить багата. ” монастир≥ споконв≥чне училище й ≥конописний заклад. ѕри монастир≥ фабрики салотопний, св≥чковий, гончарний, цегельний, л≥сопильний ≥ шк≥р¤ний, борошномельний млин, майстерн≥ шевська, кравецька, ср≥бних справ, мал¤рська, стол¤рна, слюсарна, пал≥турна, кошикова, санна, кол≥сна, ек≥пажна, широка кузн¤, ливарний ≥ механ≥чний заклад, смолокурн¤ й ≥н. ¬≥дм≥нно влаштоване водопостачанн¤, початок ¤кому поклав ще св¤титель ѕилип, що управл¤в монастирем в 1561 г., що й з'Їднав —в¤те оз. засобом канал≥в з 52 озерами: зараз воно з'Їднане вже з 70 озерами. Ќе найменш непоганий дл¤ такоњ прохолодноњ м≥сцевост≥ монастирський город, розведений на 40 дес¤тинах. ћолочна ферма. ћонашествующих у монастир≥ зараз 230 ч≥л. (в XVII в. њх було до 370 - 450), у тому числ≥ 45 ченц≥в, 30 ди¤кон≥в ≥ близько 60 послушник≥в. ‘ермер≥в меж ченц¤ми 140, м≥щан 40, купецького званн¤ 7; духовн. 18, ≥нш≥ - р≥зних стан≥в. ” монастир≥ проживають даров≥ прац≥вники ≥з прочан, так ≥менован≥ "трудники" (“ак йменуютьс¤ особи, добров≥льно обрекшие себе на безоплатну роботу ≥з вказ≥вки монастирського начальства; одержують в≥д монастир¤ житло, одежинку й пишу.) до 500 ч≥л., ≥ ≥нш≥ в≥льнонайман≥ роб≥тники, що служать ≥; усього в монастир≥ проживаЇ ц≥лий р≥к в≥д 800 до 850 ч≥л.