изменщиком, і С. був убитий Гизуром, своїм же зятем. Як письменник, С. займає 1-ое місце в літературі власної батьківщини: він і величний історик, і величний поет-скадьд. З життєвих добутків С. особливо чудова (наречена так першим видавцем, І. Перингшельдом, по вихідних словах добутку) "Heimskringla" ("Земне коло"), тобто історія норвезьких правителів ("Noregs-Konunga Sogur") від прадавніх часів до кінця XII стіл. Вона складається з 16-ти саг про норвезьких королів, починаючи зі шведських і норвезьких Инглингов (пролог і "Ynglingasaga"), як попередників норвезьких правителів, і кінчаючи владикою Магнусом Эрдингссоном (загинув 1184). "Heimskringla" є в рукописах "Kringlia" і "Jofraskiuna" (обидві згоріли в Копенгагені в 1728 г. практично без залишку, але збереглися в переліках), і в "Eirspennill" і "Frissbok" (изд. Унгером в 1871 г.), де поміщена ще сага Стурла Тордгарсона про Гаконе Прадавньому й випущена сага про Oлафе Святому. Щодо ролі С. у цьому збірнику вистави розповзаються; швидше за все, що він скористався вже написаними сагами, і основна його нагорода - у критичній перевірці й обробці матеріалу, що був. "Heimskringla" видана Реringskjold'ом (Стокл., 1697), Schoning'ом і Sk. Thorlacius'ом (Копенгаг., 1777 - 1783), Unger'ом (Христ., 1868) і (із критичними примітками) Финнуром Ионссоном (Копенг.,1893); німецькі переклади дали Wachter (Лпц., 1835 - 36), Monicke (Штральз., 1835 - 37), датські - Grundvig (Копенгаген, 1818 - 22), Aall (Христ., 1838 - 39), G. Storm (ib., 1896), шведські - Richert (Стокг., 1816 - 29) і Н. Hildebrand (Oerebro, 1869 - 71). Потім, за старими показниками (найдавніше - Упсальская рукопис 1300 г.), С. належать найстарші частини пізнішої Эдды, яка тому і йменується "Snorra-Edda". Не вважаючи ув'язненого в ній "Hattatal", що полягає з 102 строф і стількох же різних розмірів панегіричного вірша на честь короля Гакона і ярла Скигли, С. склав так наз. "drapa" на вдову ярла Гакона Галина, Христину, на єпископа Гудмунда Арасона й ін. чи Випливає вважати відоме під іменуванням Сэмунда Мудрейшего вірш "Noregs Коnungatal" юнацьким добутком С. - дуже незрозуміло. Письменницька діяльність С. ставиться, швидше за все, до 1220 - 37 рр. Порівн. Р. Е. Muller, "Undersogelse від Kilderne tie Snorros Heimskringla" (Эребро, 1823), (G. Storm, "Snorre Sturlassons Histories Kriening" (Копенгаг., 1873); Boesen, "Snorri Sturlusson" (ib., 1879), Rosselet, "De Snorrone Sturlaeo" (Берл., 1853).
Coбеский (Ян) - володар польський, род. в 1624 г., навчався в Кракову, разом із братом своїм зробив тривалу подорож по Європі. Військове поприще почав у званні коронного хорунжого (1656), потім був маршалком вел. коронним, гетьманом польським, з 1668 г. - гетьманом величним коронним; в 1665 г. одружився на вдові Замойского, Марії-Казимирі, рожд. маркізі д'аркьен . На вибірковому сеймі шляхта, що перебував під привабливістю тільки-тільки здобутої С. блискучої перемоги над турками під Хотином, оголосила його владикою (21 травня 1674 г.), незважаючи на потужну протидію австрійської партії, з Пацами на чолі.