В 1230 м. Смоленськ зрозумів голод і потім мор, що винищив у ньому 23900 людей; після чого почалися набіги литовських князів, з яких один зайняв Смоленськ і пробув там трохи часу; зрештою, опосля дворічної боротьби, вокняжился Святослав Мстиславич ( до 1238 г.). Уже при ньому й особливо при його спадкоємцях, Всеволод Мстиславич, Ростислав Мстиславич, Гліб Ростиславович і Миша Ростиславович ( загинув 1279), починається падіння С. князівства: припиняється зв'язок з Києвом, губиться вплив на Полоцьк і Новгород. В 1274 г. С. князівство в перший раз підкоряється монгольському ханові (в 1238 г. монгольська навала його минула, а прибулі під Смоленськ в 1242 г. монгольські війська були відбиті). Усе давно знають те, що до 1297 г. княжив Федір Ростиславович до 1313 г. - Олександр Глібович, який, бажаючи підтримати старенькые справи меж смолянами й германцями, написав у Ригу лист, що підтверджував стареньку Смоленську Торговельну Правду; при ньому відбувалося найбільше дроблення на долі й боротьба за них. З Івана Олександровича починається примітний вплив на смоленські справи величних князів литовських; Святослав Іванович був одним з найенергійніших князів; завжди його князювання пройшло в безперестанній боротьбі те з Москвою, то з Литвою; він і його нащадок уживали героїчні зусилля, щоб урятувати самостійність Смоленського князівства, але невдало: вони загинули в бої під Мстиславлем. В 1386 г. величний князь литовський Витовт посадив смол. князем Юрія Святослав ича, але, незадоволений його самостійністю, замістив його в 1392 м. Глібом Святослав ичем. В 1395 г. Витовт "лестию" захопив усі С. князів, розігнав їх і в Смоленську посадив власних намісників. В 1401 г. незадоволені смоляне, за допомогою рязанського князя, знищили литовських намісників і посадили на С. столі Юрія Святослав ича. У тому ж році в осінню пору Витовт осадив Смоленськ, але побрав його лише в 1404 г., відрізавши всякі зносини смолян з Рязанню. Тоді зовсім і впала незалежність С. князівства, що став володінням литовців. - Див. Довнарь-Запольський, "Нарис історії Кривичской і Дреговичской земель до кінця XII в." (Київ, 1891); С. Писарєв, "Смоленськ і його історія. Князівська місцевість і храм князів у Смоленську" (Смоленськ, 1894); його ж, "Минуле й дійсне м. Смоленська" (Смоленськ, 1899); Н. Голубовский, "Історія Смоленської землі до початку XV в." (Київ, 1895). В. І навіть не треба й говорити про те, що р - в.
Смородина (Ribes) - рід рослин із сем. камнеломковых (Saxifragaceae), що відрізняється наступними ознаками: кущі із черговими, здебільшого дланевидно-лопатевими листами. Квіточки розміщені в кистях. Квіткове ложе ввігнут, що сросшееся із зав'яззю й перехідне по краях в 5, заурядно зелених чашолистків. Пелюсток також 5, вільних. Тичинок стільки ж. Зав'язь одногнездая, багатонасінна. Стовпчика 2. Плід - ягода. Сюди ставиться до 50 видів, всерозповсюджених у Європі, Азії й Сівба. Америці, при цьому якісь спускаються до Ю по Андах до Магелланова протоки. У рівнині Европ. Poccии дико виростають 3 виду, на Кавказі 6, більше число їх виростає в Сибіру, особливо східної.