В 1440 г. частина міських жителів, незадоволена намісником Савовичем, повстала й вибрала для себе князем Андрія Дорогобужского, а за відмовою його - Юрія Мстиславского; але вел. кн. литовський Казимир в осінню пору 1441 г. підступив до містечка, Юрій біг і литовці випалили третю частину С. В 1501 році Іоанн III дарма пробував заволодіти С. Опосля 3-х походів і троєкратної облоги (в 1513 і 1514 рр.) С. узятий був 1 серпня 1514 г. російськими військами й перебував під владою столичних царів 96 років. С. метою повернути місто литовці невдало прогулювалися під С. в 1535, 1564 і 1579 рр.; походи їх кінчалися лише руйнуванням міських передмість. 16 вересня 1610 г. під стінками С. з'явилося польське військо Сигізмунда III; облога містечка тривала 20 місяців, і лише внаслідок зради полякам удалося зробити пролам у стінці й увірватися в місто (3 червня 1611 г.). Частина людей замкнулася в соборі, який був висаджений, при цьому загинуло найбільше 3000 людей. С. приєднаний був до Польщі, що володіла їм з 1611 по 1654 г. В 1613 - 1615 рр. стояли під С. російські війська, але побрати містечка не могли; по Деулинскому перемир'ю 1618 г. він залишився за Польщею. В 1632 г. столичне військо, під начальством М. Б. Шеина, осадило С.: облога тривала найбільше року й місто готове був здатися, але виникнення польск. короля Владислава, 28 серп. 1633 г., змінило хід справи й Шеин, оточений свежайшими й поболее значними силами, зобов'язаний був 1 лютого 1634 г. покласти opyжиe. В 1651 г. поляки, побоюючись смут, виселили з міцності всіх православних. 3 окт. 1654 г. С., опосля двомісячної облоги, узятий був царем Олексієм Михайловичем. По Андрусовскому договору (1667) він відступлений був на 131/2 років Рф, а в 1686 г. приєднаний до неї навічно, при цьому скасовано було Магдебурзьке право, уведені російські порядки й Смоленська область звернена у воєводство. Із втратою власного значення, як прикордонного й інтернаціонального пт, С., незважаючи на мирний час, що настав тривале, залишився малонаселеним і незначущим містом: в 1600 г. у містечку значилося до 80000 мешканців і до 8000 будинків, не вважаючи, що перебували в міцності, що не уступала, начебто, у населеності містечку - а в 1780 г. у С. було всього 11491 буд. о. підлоги, при 2875 будівлях. При Петрові Вів. в 1706 г., на правом бережу Дніпра, проти Фроловских міських воріт, улаштований був земельний кронверк, від якого залишилися ледве примітні сліди. У завжди власного існування С., крім військових негод, не один раз зазнав різного роду нещастям: в 1194, 1308, 1340, 1415 і 1722 рр. він погорал, в 1230, 1308, 1352, 1364 і 1415 рр. мучився від моровой виразки, в 1222, 1436, 1601, 1733 - 34, 1766 і 1802 рр. - від голоду, в 1230 і 1801 рр. - від землетрусів. Усього більше він потерпів в 1812 г., коли знищено було вогнем 45 кам'яних і 1568 дерев. будинків, 69 каменн. і 248 дерев. крамниць; збитки були обчислені в 6599504 руб. З 12 холерних епідемій більш сильна була холера 1848 г., від якої в містечку вмерло 2423 чіл.
Література.