Візників легкових 715 (літніх 288) і ломових 223 (літніх 141). Ярмарків 2, обидві ерундовы; щотижневі ринки. І навіть не треба й говорити про те, що по Дніпрові прибуло в С. 1088 плотів; з 2-х міських пристаней відправлене вантажу 51210 пд. Сума річних обертів по торговельних компаніях прирівнюється 61/2 милл. руб., а фабричним - 520000 руб. (1892 г.). Безсумнівно, варто згадати те, що по жел. дорвей. в 1897 г. відправлено із С. вантажів 2195 тис. пд., прибуло 3853 тис. пд. Отд. госуд. банку, дворян, і селянського позем. банку, город. банк Пестрикова й Ланина, общ. вз. кред., отдел. моск. междунар. торг., спб. тул. зем. і 3 банкірські контори. У містечку і його округах в 1898 г. було 40 фабрик і заводів, з 1081 рабоч. і створенням на 1461680 руб. З них по сумі виробництва 1-ое місце займають 2 кахлево-кахельні зав. (63 рабоч., производ. на 480000 руб.), 2 пиво й медоварні зав. (138 рабоч., на 340000 руб.) і 6 кожевенн. (45 рабоч., на 100000 руб.). Міські доходи в 1898 г. 233891 руб., витрати 221745 р., залишків від колишніх років 47993 руб. Зростання міських доходів по п'ятиліттях, у середньому: в 1880 - 84 рр. 105351 руб., в 1885 - 89 рр. 141100 руб., в 1890 - 1894 рр. 220000 р.; головні витрати - на зміст город. керування 27128 руб., на навчальні заклади 22732, на добродійність 3500, на пожежну частину 14211, на зміст міліції 15732 руб. З окружностей С. варті уваги: Шеин вал
- земельний насип, звідки Шеин в 1632 г., а в 1812 м. Наполеон трощили міські стінки; сліди зміцнення, спорудженого Шеиным при облозі, що й носить заголовок Шеин Острог; гора, що носила в стародавності заголовок "Молодецької", де в 1632 г. перебував укріплений табір Шеина. На зворотному, правом бережу ріки, на горі, омиваної р. Писварихой, перебував в 1654 г. укріплений табір пануючи Олексія Михайловича. В 5 вер. від С., по Столичній дорозі, перебуває Валутина гора; отут, в 1812 г., відбувався 10-годинний бій із французами, для прикриття відступу нашої армії.
Історія. С. належить до прадавніх міст Рф. Сучасник Новгорода, Пскова, Києва, він був основним містом Кривичів і відігравав видатну роль у російській історії: протягом майже всіх століть під його стінками відбувалися криваві зіткнення Литви й Польщі з Москвою. Аскольд і Дир, спускаючись у Київ по Дніпрові, не наважилися, по переказу, зайняти С., внаслідок його багатолюдності. В 882 м. Олег без опору підкорило місто малолітньому Ігорю, залишивши отут намісника із дружиною. По погибелі величного князя Ярослава I С. дістався в 1054 г. князеві В'ячеславу й із цих пор з'являється особливе Смоленське князівство . В 1395 г. величний князь литовський Витовт хитрістю опанував містом і посадив власних намісників; але смоляне, незадоволені керуванням литовців, викликали в 1401 г. з Рязані князя Юрія. В 1404 році Витовт знову з'явився під стінками С. і заволодів містом 24 червня. Із цих пор С. становив протягом 110 років володіння Литви. Витовт даровал містечку магдебурзьке право, волю сповідання й різні пільги; це була пора мирного розвитку містечка.