(на 100 - 200 м. відстані зміна барометра доходить до 15 - 20 мм. У смерчі, що пройшов чрез Аньер, барометр звалився на 9,5 мм. і потім знову піднявся до колишньої висоти; след. повне його коливання було при проходженні смерчу 19 мм.), те стають зрозумілими при цих критеріях незвичайні швидкості вітру в С. Зрештою, у жвавому зростанні вертикальної, що складає руху повітряних мас у міру наближення до осі вихру лежить, можливо, причина тих важко з'ясовних дій С., про яких була мова вище. Досвіди й спостереження Вейера й Феттина, яким удалося штучно відтворити в малих розмірах утвір С., підтверджують наведені погляди на походження цих вихрів.
Від розглянутих С. потрібно розрізняти піскові С., спостережувані в пустелях (Єгипет, Сахара); на відміну від минулих, крайні йменуються час від часу термічними С. Схожі по зовнішньому власному виду з реальними С., піскові С. пустель ні по розмірах , ні по походження , ні по будові й діям нічого загального з першими не мають. Виникаючи під впливом місцевого накалювання піскової поверхні сонячними променями, піскові С. представляють собою реальний барометричний мінімум у мініатюрі. Зменшення тиску повітря під впливом нагрівання, що викликає приплив повітря з боків до підігрітого місця, під впливом обертання землі, а ще найбільше - неповної симетрії, як заведено виражатися, такого висхідного потоку, утворює вихор, що рівномірно розростається й час від часу, при підходящих критеріях, що ухвалює досить вражаючі розміри. Що захоплюються вихровим рухом, маси піску піднімаються висхідним рухом у центрі вихру на повітря й таким образом створюється пісковий стовп, що представляє подоба смерчу. У Єгипту спостерігалися такі піскові С. до 500 і навіть до 1000 м. высотою при поперечнику до 2 - 3 м. При вітрі С. ці можуть пересуватися, що захоплюються загальним рухом повітря. Протримавшись якийсь час ( час від часу - до 2 годин), такий вихор рівномірно слабшає й розсипається. Див. Angot, "Traite elementaire de meteorologie" (П. 1899); Sprung, "Lehrb. d. Meteorologie" (Гамб., 1885); Лачинов, "Бази метеорології й кліматології" (Спб., 1895). Г. Любославский.
Смирдин (Олександр Пилипович) - пізнаваний книгопродавец і видавець (1795 - 1857). На 13 році зробив хлопчам у книжкову торгівлю Ширяева; в 1817 г. перебіг до петербурзького книгопродавця Плавильщикову, який скоро довірив йому ведення всіх власних справ. В 1826 г. Плавильників загинув і книгарня його, разом з бібліотекою й друкарнею, перебіг до С.; він розширив торгівлю, перебрався з Гостиного двору до Блакитного мосту, а пізніше й на Невський просп. Необхідно відзначити те, що в цей час у С. були зав'язані вже знайомства з майже всіма письменниками й новосілля його було відсвятковано в присутності Жуковського, Пушкіна, Крилова й ін.; по цьому ж випадкові був виданий збірник "Новосілля" (1833). В 1834 г. С. заснував "Библ. для Читання", яка, завдяки щедрості видавця, що не жалував засобів, поклала початок так іменованим "товстим" журнальчикам. Відразу С. видавав твору більшості сучасних письменників, а наприкінці 40-х років почав "Повне собр.