в≥дстан≥. —постер≥галис¤ також випадки переносу людей, без шкоди дл¤ них, на значим≥ в≥дстан≥. явища руйнуванн¤ або зриванн¤ дах≥в просто можуть бути ще по¤снен≥ силою в≥три або надзвичайно жвавим зменшенн¤м тиску; ¤вища ж п≥дн¤тт¤ на пов≥тр¤ й переносу млосних предмет≥в ≥ людей дотепер повн≥стю по¤снено бути не можуть. ”се давно знають те, що не п≥дл¤гаЇ сумн≥ву, що вихри ц≥ - ¤вище м≥сцеве, спостережуване на обмеженому простор≥, - заур¤дно на окрањнах найб≥льш б≥льших вихр≥в, - циклон≥в або барометричних м≥н≥мум≥в . “ому що утв≥р схожих вихр≥в ≥де зверху вниз ≥ р≥вном≥рно поширюЇтьс¤ до земноњ поверхн≥, те - швидше за все, що причиною по¤ви —. Ї зустр≥ч 2-ух пов≥тр¤них поток≥в, що волод≥ють р≥зними швидкост¤ми. ” цьому випадку, - особливо, коли зустр≥ч в≥дбуваЇтьс¤ п≥д надзвичайно гострим кутом, - пост≥йно може бути по¤ва вихрового руху; особливо просто утворюютьс¤ вихри там, що де в≥дд≥л¤ютьс¤ в≥д 1-го потоку смуги або струмен≥ ур≥заютьс¤ в ≥нший. –аз зародившись, такий вихор або воздуховорот (зовс≥м аналог≥чний тем вирам, ¤к≥ утворюютьс¤ в к≥нц≥в весел човна, що пересуваЇтьс¤.) може розвитис¤ дал≥ й просто д≥йти до земноњ поверхн≥; умови, при ¤ких спостер≥гаютьс¤ —., будуть лише спри¤ти розвитку вихру. Ќасправд≥, утв≥р хмар, схожих тем, з ¤ких розбудовуютьс¤ —., - хмар грозових, - Ї насл≥док по¤ви дуже потужного висх≥дного потоку надзвичайно теплого й мокруватого пов≥тр¤. Ќижче такоњ хмари ми знайдемо таким образом пост≥йно надзвичайно тепле й мокрувате пов≥тр¤. ” сам≥й хмар≥, внасл≥док жвавого п≥дн¤тт¤ й розширенн¤, - а ¤к випливаЇ, ≥ ненормально жвавого остиганн¤ пов≥тр¤, умови р≥вноваги пов≥тр¤них мас можуть бути надзвичайно невр≥вноваженими й спри¤ти утвору вс¤ких пов≥тр¤них поток≥в.  оли на нижн≥й границ≥ такоњ хмари з'¤вл¤Їтьс¤ вихровий рух, те вже й при слабенькому вихровому рус≥ в≥дцентров≥ сили, що розбудовуютьс¤, створ¤ть розр≥дженн¤ пов≥тр¤ б≥л¤ центру вихру. ÷е зменшенн¤ тиску, у свою чергу, приведе до конденсац≥њ пар, близьких до крапки насиченн¤ нижче хмари. —иим д≥Їю ще б≥льше буде зменшений тиску, ≥ вихор ще б≥льше п≥дсилитьс¤. –озростаючись р≥вном≥рно у вертикальному напр¤мку й п≥дн≥маючи тепле й мокрувате пов≥тр¤ з найб≥льш низьких шар≥в угору, вихор буде стр≥мко це пов≥тр¤, що п≥дн≥маЇтьс¤, наближати до крапки насиченн¤; пари, перейшовши крапку роси, будуть вид≥л¤тис¤ в р≥дкий^-р≥дк≥м-р≥дкому-краплинно-р≥дкому стан≥. «в≥дси - той мр¤чний вид, ¤кий пост≥йно маЇ смерч издалече; зв≥дси ж ≥ т≥ потоки води, ¤к≥ виливають пост≥йно в момент руйнуванн¤ або розпаданн¤ смерчу. „асточки пов≥тр¤ при вихровому рус≥ обрисовують спиралеобразные л≥н≥њ руху, що р≥вном≥рно наближаютьс¤ до ос≥ вихру. ” м≥ру наближенн¤ до ос≥ вихру, швидкост≥ руху пов≥тр¤них часток повинн≥ надзвичайно стр≥мко зростати, тому що чому ближче маси пов≥тр¤ п≥дступають до ос≥ вихру, тем менше стаЇ перетин крайнього, а ¤к випливаЇ й тем величезн≥ маси пов≥тр¤ повинн≥ в одиницю часу пройти через кожну одиницю поверхн≥ перетину вихру.  оли прийн¤ти ще в увагу т≥ б≥льш≥ величини барометричного град≥Їнта, ¤к≥ спостер≥гаютьс¤ при —.