—. виду, або вимиранн¤ його, наступаЇ або внасл≥док неспри¤тливих критер≥й, або внасл≥док перемоги ≥нших вид≥в у боротьб≥ за ≥снуванн¤. «м≥на погодних критер≥й, напр. пришест¤ льодовикового пер≥оду, гралос¤ дуже важливу роль. ѕрикладом винищуванн¤ 1-го виду ≥ншим може служити винищуванн¤ перв≥сною людиною мамонта, волосатого носорога, що жили в пом≥рному й нав≥ть прохолодному кл≥мат≥, а р≥вно й майже вс≥х ≥нших циклоп≥чних зв≥риних. чи ¬олод≥Ї кожний вид в≥ковими зм≥нами, тобто чи проходить в≥н фази юност≥, зр≥лого в≥ку й неминучоњ старост≥ - ¤к замислюютьс¤ ¤к≥сь, не з'¤соване. јле ми знаЇмо, що одн≥ види Ї, так сказати, к≥нцевими, ≥ вимирають, не залишивши генеалог≥чного потомства; ≥нш≥, у м≥ру конф≥гурац≥њ критер≥й, т≥льки видозм≥нюютьс¤ й дають початок новеньким видам. 1-ые види назван≥ - неадаптивними. як —. особини, так ≥ кл≥тинки, може бути природн¤, внасл≥док стар≥нн¤, ≥ штучна, внасл≥док зовн≥шн≥х д≥й, зараз ≥ т.п. обставин. √овор¤чи про —., ¤к загальному ¤вищ≥, ми будемо мати через —. природню. ¬ однокл≥тинних зв≥риних —. индивидума й —. кл≥тинки - його складовоњ, ¤вища не т≥льки лише одночасн≥, та й тотожн≥. ќднокл≥тинн≥ орган≥зми плод¤тьс¤ розпод≥лом ≥ фактично жодна значима частина њх не гине естественною —., коли справа йде звичайним пор¤дком. јле, ≥ отут, ¤к≥сь частини орган≥зму, напр. раковинка, частина ¤дра (макронуклеус), стеблинка в стебельчатых ≥нфузор≥й можуть не ухвалювати рол≥ в утвор≥ нов≥тнього покол≥нн¤, але частини ц≥ не Ї ≥стотними й необх≥дними. јле, у колон≥њ простих Volvox, ¤к при половому, так ≥ при незайманому розмноженн≥, т≥льки ¤кесь число кл≥ток даЇ початок майбутньому покол≥нню, а ≥нш≥ кл≥тинки гинуть. 1-ые кл≥тинки Ї половими (у широкому зм≥ст≥ слова), 2-ые - кл≥тинками т≥ла або соматичними. “акож ≥ у вс≥х багатокл≥тинних: соматичн≥ кл≥тинки гинуть, а полов≥ дають початок майбутн≥м покол≥нн¤м. “аким образом соматичн≥ кл≥тинки створен≥ дл¤ —., а полов≥ - дл¤ майбутнього житт¤. ћайже вс≥ замислюютьс¤, що полов≥ кл≥тинки дл¤ майбутнього розвитку б≥дують безизбежно в оновлююч≥й д≥њ запл≥дненн¤, коли не в кожному покол≥нн≥, то через в≥доме число покол≥нь. ћеж однокл≥тинними т≥льки де¤к≥ орган≥зми, напр. бактер≥њ, плод¤тьс¤ нескончаемо розпод≥лом, а б≥льша частина також потребуЇ оновлюючоњ д≥њ коньюгации, без ¤коњ вони вироджуютьс¤ й гинуть. « даноњ нам точки зору, засноване на спостереженн¤х Ѕючли (Butschli), Moпa(Maupas) ≥ ≥н., —. соматичних кл≥ток Ї неминуче следствиe њх нездатност≥ до в≥дновленн¤ методом коньюгации. ¬ейсманн (Weismann) замислюЇтьс¤, що —. зовс≥м не Ї неминучий насл≥док самих актуальних ¤вищ ≥ незм≥нного розмноженн¤ кл≥ток, а процес, що виробивс¤ внасл≥док пристосуванн¤ в ≥нтересах виду: ¤кщо б —. не несла ослаблен≥ й нездоров≥ орган≥зми, то вид перевт≥ливс¤ б у совокупа кал≥к ≥ виродк≥в, що, природно, в≥дбилос¤ б на його усп≥ху в боротьб≥ за ≥снуванн¤. Ќа передумови, ¤к≥ перешкоджають в≥дновленню соматичних кл≥ток методом коньюгации, дивл¤тьс¤ по-р≥зному й спец≥ал≥зац≥њ соматичних кл≥ток привласнюють найб≥льше значенн¤.