При застосуванні цього погляду возмездный за принципом двосторонній контракт звернувся б у суті в безоплатний. Перекладаючи, тому, жах за втрату речі на боржника, новітні законодавства перетворюють на його користь і вигоди, від втрати происшедшей (напр. страхову премію), що врівноважує до відомого ступеня вага відповідальності. Укладачі російського проекту про обов'язки спростовують при цьому право, надаване кредиторові загальнонімецьким укладенням, по якому кредитор може, сплативши повне або часткова по домірності винагорода, побрати для себе вигоди, пов'язані із загиблим предметом, або його залишки. У силу початку взаємності, що проникає сучасні двустоpонниe договори, неможливість виконання зобов'язання одною стороною зобов'язано спричинити за собою руйнування зобов'язань і прав інший. Укладачі російського проекту зобов'язального права, при випадковій смерті предмета, відмовляють, тому, боржникові в праві на винагороду із кредитора й зобов'язують першого до повернення придбаного. При частковій смерті предмета кредиторові надається право домагатися виконання зобов'язання в іншій частині, з підходящою винагородою. Діюче російське право не містить особливих постанов про відповідальність за С. при двосторонніх договорах; але із загальної конструкції крайніх і визнання моментом переходу приналежності акту здійснення куплипродажи випливає, що в нас зобов'язано було б строго діяти правило casum sentit dominus. Судова практика, але, не тримається очевидно, цього виводу, зв'язуючи жах за смерть із моментом здатності конкретної дії на річ із боку кредитора (реш. 1875 г. № 954). - Не вважаючи двосторонніх договорів, загальноприйняте правило: casus a nullo praestantur може підлягати скасуванню за спеціальною згодою сторін, коли одна бере на себе жах за смерть, що заурядно лежить на супротивнику, а також по договорах, що мають спеціальною метою відшкодування шкоди, заподіяної випадковою смертю або ушкодженням речей (страхування). За законом відповідальність за С. накладає, у вигляді покарання, при зволіканні у виконанні зобов'язання й при обов'язку повернути річ, отриману нелегальним методом. Уявите собі один факт про те, що особливі правила встановлені стосовно винагороди за шкоду й збитки, заподіяні сталевими дорогами, пароплавними повідомленнями й бізнесменами вообщем; отут існує відповідальність за варіант, за винятком нескоримої сили. Див. ст. Casus в "Rechtslexicon" Holtzendorf'a і роз'яснення до 24 російського проекту про обов'язки (т. 1). В. Н.
Случевский (Костянтин Костянтинович) - пізнаваний поет. Саме-Собою зрозуміло, род. в 1837 г. у дворянській родині. Закінчивши курс в 1-м кадетському корпусі, служив у гвардії, потім зробив в академію генерального штабу, але в 1861 г. залишив військову службу й відправився за кордон. Пари років навчався в Парижу, Берліні й Гейдельбергові, де в 1865 г. одержав ступінь доктора філософії. Вернувшись у Росію, служив по минист. внутр. справ і госуд. имуществ. З 1891 г. основний редактор "Урядового Вісника". Полягає також членом ради головного управл.