ћускули, що розслаблюЇ барабанну перетинку, не ≥снуЇ й за нењ сприймали частина зв'¤зкових п≥дтримок молоточка. —тременна мускула (m. stapedins) управл¤Ї рухами стремени так, що заважаЇ його п≥дстав≥ дуже глибшатис¤ в овальне в≥кно при потужних коливанн¤х барабанноњ перетинки. ¬она иннервируетс¤ в≥ткою особистого нерва. ¬еличезне значенн¤ дл¤ звичайноњ д≥¤льност≥ барабанноњ перетинки маЇ ™встах≥Їва труба, що п≥дтримуЇ р≥вновагу меж тиском зовн≥шнього пов≥тр¤ й тем, ¤ке ≥снуЇ в барабанн≥й порожнин≥. Ќезважаючи на все це, руйнуванн¤ барабанноњ перетинки, також ≥ слуховых к≥сточок, за вин¤тком лише стремени, не знищуЇ зовс≥м —., а т≥льки суттЇво притупл¤Ї його.  оли ж руйнуЇтьс¤ й стрем¤ наступаЇ повна глухота: це в≥дбуваЇтьс¤ тому, що руйнуванн¤ стремени наст≥льки близько пов'¤заного з перепонкою овального в≥конц¤ заур¤дно супроводжуЇтьс¤ й розривом даноњ нам перетинки й вит≥канн¤м води лаб≥ринту, без ¤коњ неймов≥рно звукове порушенн¤ нервових зак≥нчень слухового нерва в лаб≥ринт. ¬нутр≥шнЇ вухо (лаб≥ринт ≥ нервов≥ зак≥нченн¤).  оливанн¤, передан≥ стременем води лаб≥ринту, повинн≥ поширюватис¤ з передодн¤ в обоЇ основних апарата лаб≥ринту, тобто в равлика й у нап≥вкружн≥ канали, а конкретно хвил¤ поширюЇтьс¤ з передодн¤ по Scala vestibuli равлика й спускаЇтьс¤ по Scala timpani ≥ вдар¤Їтьс¤ про перетинку круглого в≥кна. Ќа цьому шл¤ху ц≥ коливанн¤ води лаб≥ринту привод¤ть у соколебание основну перетинку з лежачим на н≥й  ортиевым органом ≥ внутр≥шн≥ми й зовн≥шн≥ми волос¤ними кл≥тками, у ¤ких завершуютьс¤ окрем≥ нитки улиточной в≥тки слухового нерва. « ≥ншоњ сторони, коливанн¤ води преддверий, поширюючись по ньому й нап≥вкружним каналам, викликають коливанн¤ слуховых волоск≥в в maculae ≥ cristae ампул нап≥вкружних канал≥в ≥ перетинчастого м≥шка передодн¤, а через них збуджуютьс¤ пов'¤зан≥ з ними нитки преддверной в≥тки слухового нерва. ÷≥ в≥тки завершуютьс¤ в периферичному апарату, при цьому в maculae ≥ cristae ус¤ товща виступ≥в складаЇтьс¤ ≥з щ≥льноњ маси лежачих уперем≥ж кл≥ток нервових ≥ цил≥ндричного еп≥тел≥ю, що к≥нчаютьс¤ на в≥льним к≥нц≥ твердим волоском, а ≥ншим найглибшим к≥нцем перех≥дним у нитку слухового нерва. ”се знають те, що поверх волоск≥в лежить вузька пл≥вка, а на н≥й у м≥шку п≥щини з вуглекислого вапна, так назыв. отол≥ти. “аким пристроЇм гарантуЇтьс¤ чутлив≥сть нервових зак≥нчень в maculae ≥ в cristae до звукових коливань ≥ жваве припиненн¤ цих коливань перетинкою з лежачими поверх нењ отол≥тами, що в≥д≥граЇ можливо роль заглушител¤.  ортиев орган, у ¤кому завершуютьс¤ волокна улиточного нерва, складаЇтьс¤ з волокон основноњ перетинки, що в≥д≥грають, очевидно, роль струнного апарата;  ортиевых дуг, що становл¤ть опорний апарат дл¤ к≥нцевих розгалужень улиточного нерва, ≥ особливих нервових зак≥нчень улиточного нерва. ќсновна перетинка (membrаnа basilari), дуже нат¤гнута по напр¤мков≥ рад≥ус≥в равлика й поболее в≥льна в поздовжньому напр¤мку, тобто уздовж спирали равлика, складаЇтьс¤ з р¤ду променисто-розташованих смуг. ¬она представл¤Ї типовий струнний апарат, що резонуЇ р≥зними своњми волокнами на звуки р≥зноњ висоти, при цьому окрем≥ волокна в≥дпов≥дають однозвучними коливанн¤ми лише на певн≥ зовн≥шн≥ звуки, число коливань ¤ких в≥дпов≥даЇ своњм коливанн¤м цих волокон.