¬ид≥лювана с≥рчаними залозами слухового проходу так наз. вушна с≥рка служить, очевидно, тому, щоб затримувати сторонн≥ т≥ла, що проникають у слуховой прох≥д, заважати засм≥ченню його й ушкодженню барабанноњ перетинки. “≥Їњ ж мети служать можливо певною м≥рою й б≥льш≥ волоски, що перебувають при вход≥ в слуховой прох≥д. —¤гаюч≥ до барабанноњ перетинки звуков≥ хвил≥ привод¤ть њњ в коливанн¤. Ѕарабанна перетинка, маючи воронкопод≥бну форму, центр ¤коњ втиснений, а б≥чн≥ частини злегка опукл≥ назовн≥, ≥ будучи нат¤гнута, представл¤Їтьс¤ особливо вразливоњ до звукових коливань. —воњми коливанн¤ми барабанна перетинка надаЇ руху ланцюгу слуховых к≥сточок, з'Їднану з ними перетинку овального отвору, дал≥ ендол≥мфу вушного лаб≥ринту, а через нењ коливанн¤ передаютьс¤ нервовим зак≥нченн¤м слухового нерва. —амий механ≥зм передач≥ рух≥в барабанноњ перетинки води лаб≥ринту по ланцюгу слуховых к≥сточок робитьс¤ наступним образом: з анатом≥чного розташуванн¤ слуховых к≥сточок (молоточка, ковадла, чечевички й стрем≥нц¤) видне, що вони становл¤ть не пр¤м≥й, а ламаний важ≥ль, точка опори ¤кого перебуваЇ на м≥сц≥ прикр≥пленн¤ зв'¤зувань, ¤к заведено виражатис¤, недовгого в≥дростка ковадла до задньоњ ст≥ни барабанноњ порожнини, крапка додатка сили наприк≥нц≥ ручки молоточка, що впираЇтьс¤ в барабанну перетинку, а крапка опору у м≥сц≥ додатка п≥дошви стремени до перетинки овального в≥конечка.  оли пов≥тр¤ний поштовх рухаЇ барабанну перетинку всередину, те стрем≥нце йде в тому ж напр¤мку, але робить найменший розмах; але в силу закон≥в важел¤ втрата в ампл≥туд≥ коливань стрем≥нц¤ винагороджуЇтьс¤ наростанн¤м сили його д≥¤нн¤. ”се знають те, що комб≥нац≥Їю слуховых к≥сточок у важ≥льну систему повн≥стю забезпечуЇтьс¤ проведенн¤, ¤к заведено виражатис¤, звукових хвиль зовн≥ в порожнину лаб≥ринту й без конф≥гурац≥й њх сили, висоти й тембру. јле Ї ще нервномышечные придатки, що п≥дсилюють гостроту —. - це слуховые мускули. ƒуже можливо, що мускула, що напружуЇ барабанну перетинку, перебуваЇ в безперервному, слабенькому тон≥чному порушенн≥ й п≥дтримуЇ в≥домий ступ≥нь ув≥гнутого стану барабанноњ перетинки, що п≥двищуЇ њњ чутлив≥сть до падаючих на нењ звуковим хвил¤м; але вигоди тимчасових нат¤г≥в ≥ розслаблень перетинки даноњ дл¤ нас м'¤зом не вичерпуютьс¤ вимовленим; тому що з нат¤гом хоч ¤коњ перетинки зростаЇ число њњ коливань, те зрозум≥ло, що скороченн¤ мускули, що напружуЇ барабанну перетинку, знижуючи ампл≥туду њњ коливань, зобов'¤зана набудовувати њњ на сприйн¤тт¤ найб≥льш б≥льших звук≥в, тобто з величезним числом коливань, ≥ напроти; це власного роду аккомодационный механ≥зм вуха до звук≥в р≥зноњ висоти. ÷¤ ж мускула може д≥¤ти також ≥ в ¤кост≥ заглушител¤ при пад≥нн≥ на нењ дуже потужних звук≥в, напр. при гарматних постр≥лах, ≥ тем захищати њњ в≥д ≥мов≥рних розрив≥в. «рештою, вона може перешкоджати посиленому випинанню барабанноњ перетинки назовн≥ при сильному п≥двищенн≥ тиску в барабанн≥й порожнин≥. ћускула, що напружуЇ барабанну перетинку, иннервируетс¤ в≥ткою тройничного нерва.